<probnopis>

 

 

 

Ukazatel´

 

 

▪STROITEL´STVO I DAROVANIE

▪PRIED`SLOVIE

▪S`KRATKY

▪SLOVNIK-ENCIKLOPEDIA

▪BIBLIOGRAFIA

▪NOVOSTI

▪SŎVĘZI

▪ZVŬK

▪[EN]: Universal Slavic Dictionary

▪POISK:                               Klikni!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

▪KONTAKT: Ústav slavistiky, Arna Nováka 1, 60200 Brno, Česká republika uss@chass.utoronto.ca

 

 

Stroitel´stvo i Darovanie

<probnopis>

 

REDAKCIA

Dr. Ivan DOROVSKÝ (redaktor), Brno

Dr. Artur PLACZKIEWICZ (koordinator), Toronto

Dr. Joseph SCHALLERT, Toronto

 

SŎVIETNIKI

Biologia

Dr. Sasa STEFANOVIC, Toronto

Ekonomika

°

Filologia

Dr. Radoslav VEČERKA, Brno

Filosofia

°

Fizika

Dr. Natalia N. KRASNOPOLSKAIA, Toronto

Geografia

°

Historia

Dr. Piotr WRÓBEL, Toronto

Informatika

Dr. Vojtěch MERUNKA, Praha

Teologia

Dr. T. Allan SMITH, Toronto

 

SŎTRUDNIKI

Dr. Vanda BABIČ, Ljubljana

Dr. Natalia Leonidivna BILYK, Kyev

Dr. Wiesław BORYŚ, Kraków

Dr. Emilija CRVENKOVSKA, Skopje

Dr. Sofija GADŽIJEVA, Zagreb

Dr. Mateo ŽAGAR, Zagreb°

Dr. Peter ŽEŇUCH, Bratislava

Adijata IBRIŠIMOVIĆ-ŠABIĆ, magister, Sarajevo

Dr. Ajoy Kumar KARNATI, Delhi

Dr. Pavel KREJČÍ, Brno°

Dr. Michael KUNICHIKA, New York

Dr. Milica LUKIĆ, Osijek

Grazyna MATUSZEWSKA, magister, Pretoria

Dr. Ljupčo MITREVSKI, Skopje

Dr. Dorota MUSZYŃSKA-WOLNY, Warszawa

Dr. Motoki NOMACHI, Sapporo

Dr. Dragana OBRADOVIĆ, Toronto

Dr. Beata RASZEWSKA-ŻUREK, Kraków

Dr. Jiří REJZEK, Praha

Dr. Václav ŠTĚPÁNEK, Brno

Dr. Sanja ZUBČIĆ, Rijeka

 

USTAVLIENIE

Stanislav ORLOV (Internet-ustroj), Maria GRINEV, Grace MONTICCIOLO, Olga PONICHTERA, Wasyl SYDORENKO, Jan SCHALLERT, Juli SHVETS, Nadia ZAVOROTNA (sŏvietniki), Nicholas BOLDIREFF, Jovan BOSEOVSKI, Ivan CANJAR, Adriána DOLINSKÝ, Roman GALADZA, Paul HUMNISKI, Tony MARKOVSKI, Velichko MIHAYLOV, Mirosław RUTA, Jaroslaw SHUDRAK

 

DAV´CI

Hrvoje BOŽIĆ, Vrbovsko

Kristijan BOŽIĆ, Vrbovsko

Antonija CANJAR, Mississauga

Tonka IVANKOVIĆ, Oštarije

KANEFF GROUP OF COMPANIES, Brampton

PETRO JACYK RESOURCE CENTRE (biblioteчna sluжba), Toronto

RACEWAY CHRYSLER DODGE JEEP, Toronto

SLAVIC CHRISTIAN SOCIETY / SOCIÉTÉ CHRÉTIENNE SLAVE /

SLĂVIANSKO XRISTIANSKOE SŎBRANIE, Mississauga

UNIVERSITY OF TORONTO (Internet-osnovanie), Toronto

Dragica VRBANAC, Hamilton

 

 

Blagodarim` vam mnogo za vaшe darovanie i vsiem dav´cem s´rdĕчna i velika xvala!

 

© HTTP://USS.UTORONTO.CA 2007

▲NA V´RX ◄◄DO UKAZATEL´A

 

 

Pried`slovie

<probnopis>

 

 

 

ПРЕДГОВОР

<probnopis>

1

о 1985 година, словенските цркви во округот Торонто прославија литургија во полската црква на Свети Максимилијан Колбе по повод 1100 годишнината на евангелискиот труд на солунските браќа, светите Кирил и Методиј. Потоа, отец Станислав Бак и Војчех Строк предложија поддршка на старословенскиот јазик, “Словенското Христијанско Собрание” го прифати, а славистите од “Универзитетот Торонто”, професорите Давид Хантли, Богдан Будурович и дуги го помогнаа тоа. Како скромен плод на тaа дејност се јавува, покрај литургиските дејствија, песната O Kanada на словенски. Како резултат на соработката на славистите од “Универзитетот Торонто” и Универзитетот “Масарик” во Брно, врз основа на изданието на чешката и руската Академија на науки Старославянский словарь и други сесловенски речници, сега се појавува и првиот “Универсальный славянский словарь” / “Универзален словенски речник” [USS] на Интернет – мал, но во перспектива енциклопедиски.

          USS е практичен речник, тој исто така има и оригинални академски елементи, такви како (1) реален поглед на етимолошката теорија за реконструкција на празборовите, на пример, современото словенски збор, бугарски [BG] църква, македонски [MK] црква, српски [SR] црква, босански [BS] crkva, хрватски [HR] crkva, словенечки [SN] cerkev, словачки [SK] cirkev, чешки [ЧS] církev, лужичко-српски [LS] cyrkew-cerkwja, полски [PL] cerkiew, украински [UK] церква, белоруски [BR] царква, руски [RS] церковь, старословенско [SS] crĕky/cirky, основно словенско [OS] crkv<crk, место некоја хипотетичка реконструкција, и (2) се зема предвид дека историски, населението и цивилизацијата во Европа се раширила, главно, од југ и исток на север и запад, скептицизмот со обезвреднување на словенските лингвистички древности, како од страна на Словените, така и од други, на пример во англискиот речник “Webster’s Dictionary”, зборовите bad-bieda, beat-biti, brow-brov’, dare-drĕzo, drub-drobit’, drudge-trud, goose-gus’, nose-nos, raze-riezati, stack-stog, и други, види: http://m-w.com.

          Како амблем на речникот се јавува глаголското “С”, слично на дрво – корен, стебло, ветка, а како мото “от глаголания до гугления”.

          Редослед во речникот: Авторство и дарување, Предговор, Кратенки, Азбуки и гласови, Илустриран речник и таблици, Библиографија, Звук, Врски, Новости, Записи, Пребарување и кратко излагање за USS на англиски и француски.

          Речникот исто така содржи пословици, и накусо биографски и географски имиња – во по една реченица.

          Транскрипцијата, во најголем дел, е според моделот на словенечкиот лингвист Франц Метелко, односно според принципот на чување на глаголско-кирилските букви таму каде што латинската азбука нема единствени неопходни букви Ж, Ч и Ш – примери на смешани верзии на латинско-европското Ш: Š, SZ, Ş, CH, SCE, SCI , SCH , SH, SJ, XP. Буквата Х исто така се чува. Во основа, старословенската буква Ъ се транскрибира / пишува како Ŏ (освен на крајот на зборот, на пример град`=град), Ь како Ĕ и ´, Ы како Y, јат/Ѣ како IE, малиот јус / Ѧ како Ę и големиот јус / Ѫ како Ŭ – тоа е обид да се прикаже усната и писмената реч во мнозинството словенски јазици.

          Редоследот на буквите е како во латиницата, а глаголско-кирилските букви Ж, Ч, Ш и Х се приближно на своите обични места. На таков начин, редоследот на буквите A–F и X, Y, Z е во согласност со математичките знаци, а редоследот A–G во согласност со музичките симболи.

          Граматичката терминологија – според Мелетиј Смотрицки.

          Знакот за скратување “~”, е како старословенскиот, се употребува во средина на буквата. Овој знак се употребува и денес, и е позабележителен од точката.

          Редоследот на јазиците е географски, според Владимир Шмилауер во Pŕíručka slovanské toponomastiky.

          Изборот на правописот на заглавниот збор: (1) старословенски/црковнословенски (2) новословенско мнозинство – мнозинство на луѓе, јазици, редакции/групи.

          Прашањето за “рационализација” на употребата на големата буква во придавките, како Македонский < Македония, според моделот на Смотрицки и аналогно, Стефанов < Стефан – уште не е решен.

          Речничката статија има 5 дела: (1) заглавен збор, (2) граматички податоци (3) значење на заглавниот збор, главно старословенски/црковнословенски, (4) правопис во литературните јазици, вклучувајќи и некои дијалекти, (5) историски и етимолошки податоци, вклучувајќи несловенски зборови, со библиографски податоци – скратени во 5 букви и во некои случаи илустрација/табела. Подвлечената буква ја означува големата буква. Знакот “○” означува дека статијата е незавршена. Во следните параграфи се дадени примери на речнички статии – “микроречник”.

○ANTIKOSTI: ostrov v zalivie Svętago Lavrentia, vŏstoчný Kuebek, Kanada, po~ 7.893 km2~, ld~ ok~ 260, najveliчai gradĕc´ – Port-Menier; ► SR RS Антикости, HR PL Anticosti; ◄ [po 14 vk~; < FR EN Anticosti (c=k); sr~: KK ≈ Natigostec, Notiskuan].

BOGORODICA: im~ ж~; Maria, mati Iisusa Xrista, Boga i чlovieka; ► BG Богородица, MK Богородица, SR Богородица, BS Bogorodica, HR Bogorodica, SN Bogorodica, SK Bohorodička, ЧS Bohorodička, LS Boharodźićelka - Boža Maś, PL Bogarodzica/ Bogurodzica, UK Богородиця, BR Багародзица, RS Богородица; ◄ [< SS Bogorodica, sn~ Bogo+rodica, tj~ ona kotoraja Bogoч(e)lovieka rodila; pl~ GR Theotokos].

TVORITI: gl~; dielati, rabotati, чiniti; ► BG 1lj~ творя, MK 3lj~ твори, SR творити, BS tvoriti, HR tvoriti, SN tvoriti, SK tvoriť, ЧS tvořiti, LS tworić-twóriś, PL tworzyć, UK творити, BR тварыць, RS творить; ◄ [< SS tvoriti].

ZVŬK: im~ m~; шum, glas kotorý uxo moжet чu(vstvova)ti, uslyшati; ► BG звук, MK звук, SR звук, BS zvuk, HR zvuk, SN zvok, SK zvuk, ЧS zvuk, LS zwuk-zuk, PL dźwięk, UK звук, BR гук, RS звук; ◄ [< SS zvŭk`/zvęk`; sr~: AL zë; LT sonus, itp~ > FR EN idr~; SA gl~ 3lj~ ≈svanati; → ČSP59].

          Има два начина на користење со речничката статија: (1) цела статија со старословенски/етимологија и сите современи литературни јазици (2) кој било од два современи јазици, вклучувајѓи современ јазик - старословенски/етимологија, на пример, BG-PL, MK-SN, SR-UK, BS-LS, HR-RS, SK-BR, ЧS-RS; PL-SS/etimologia. Исто така, можно е и разгледување/ пребарување по азбучни списоци/свитоци.

          Во развитокот на лексиката предност имаат основните зборови, без оглед на нивното место во азбуката, на пример, учи, ден, ноќ, Среќен Божик!, фабрика, волја, сега, мисли, оди, број, дише, каде, слобода, дом, трева, игра, вода, дружење, златно правило, ракета, пченица, брат и така натаму. Најмал прилог: (1) една речничка статија со околу 40 збора или (2) 1 таблица, на пример, азбука – Главните азбуки на светот, ера – Разни ери, име – Општи словенски имиња, календар – Постојан календар, молитва – Оче наш, Хомоними “позор” и други, Периодичен систем на елементи, Планети, Пословици, Префикси, Словенска митологија, SS BG MK SR BS HR SN SK ЧS LS PL UK BR RS – текстот од Јован 1:1-14 слично на примерот на Адам Фаловски и Богдан Сендеро во Biesiada słowiańska, Суфикси, Христијанство – Симболот на верата, заповеди – 10 Заповеди, Зодиак, или (3) 1 илустрација, на пример, автомобил, црква – Казански собор, дијалект – Карта на словенски дијалекти, хармоника, глаголица – Киевски листови, икона, карта на светот, кирилица – Супрасалски ракопис, кит, коњ, крст, лист, кајче, мост, мозок, око, орел, перо, пила, велигденско јајце, ремен, санки, спутник, срце, слон, сноп, стадион, стол, свеќа, вилушка, чаша и зебра.

          Се надеваме дека студентите, лингвистите на словенските академии на науки и универзитети и други лица ќе учествуваат и ќе се вклучуваат “википедиски”, во создавањето, развивањето и чувањето на USS на Интернет – според моделот на Universal Dictionary Systems http://dicts.info/ud.php, The Dictionary of Old English http://www.doe.utoronto.ca, http://chass. utoronto.ca/~wulfric/academie и Lexicon recentis latinitatis http://www.vatican.va. Со таа цел ја поздравуваме пожртвуваноста на приватни лица, здруженија и фондови, а исто така и од владини институции вклучувајѓи ги словенските министерства за образование, Европската унија и УНЕСКО. Се надеваме дека речникот ќе биде полезен за учениците, студентите и предавачите во школите и универзитетите, за туристите, деловните луѓе и за сите заинтересирани – бесплатно. За многу години – многаја лета!

          На крајот, USS може да биде издаден во формат на книга, во размер 30 x 22,5 сантиметри, големина која е згодна за книжна полица а дава можност за максимално користење и минималнo обременетост на еден том – како и во џебен формат, книжен и електронски.

 

2

ловенскиот збор во прв пат бил запишан во книга, од светите Кирил и Методиј околу 863-та година, дословно: “Во почетокот беше Зборот, и Зборот беше од Бога, и зборот беше Бог... и Зборот стана плот и се всели во нас.” Овие зборови од евангелието биле сосема умесни, бидејќи пишувањето е форма на овоплотување на усната реч. До 9-ти век Словените употребувале несистемски, неалфабетски знаци за запишување на свои зборови и немале свои книги – алфабетското пишување се појавило на светот околу 15 век од старата ера. Светите Кирил и Методиј ги превеле од грчки на словенски Библијата, Литургијата, Закон судный людем и други книги и така го кодифицирале првиот словенски литургиски и книжевнолитературен јазик.

          Словенскиот ги користел главно глаголската и кирилската азбука, според принципот 1 глас = 1 буква. Неговата граматичка структура во споредба со граматичката структура на современите словенски јазици е: 9 зборовни групи (без член, како латинскиот), еднина, множина и двоина, 7 падежи, глаголот има инфинитив, а исто така и супин, на пример loviti и lovit`, во синтаксата склоност кон датив и така натаму. Лексиката/речникот – словенска, со додатоци од грчки, латински, еврејски и германски зборови. Словенскиот јазик не располагал со богат речник, но тој бил “прецизен и еластичен како грчкиот, енергичен и стегнат како латинскиот, а точен и јасен како секој од нив.” – John Lawrence, A History of Russia.

          Во текот на вековите географските, политичките и религиозните сили ја ослабнале целината и единството на старословенскиот јазик. По 14-от век разни дијалекти и редакции (4) постепено се развиле во множество словенски литературни јазици, напишани со изменета кирилица и латиница – под религиозно влијание. Глаголицата опстојувала во Хрватска до 20-тиот век, но сега таа е мртва. Глаголските букви P и V, кирилските букви E, I, N, X i З, и делумно Б, Д i У, биле слични, а A, K, M, O и Т се еднакви со латинските букви. Не гледајќи на сличноста, кирилицата и лaтиницата претставуваат голема, видлива поделба на словенското писмо.

          Во старословенскиот постоеле дијалекти и двојство во ортографијата. Тие и сега постојат понекаде во литературните јазици, на пример, во српскиот и хрватскиот vek/vijek/vjek и многу други слични на тоа, во полскиот Bogarodzica/Bogurodzica, во рускиот бегат/бежат, и други. Неголеми, но разлики што се слушаат, постојат и меѓу двајца луѓе што зборуваат на еден дијалект.

          Малку познати показатели на органското единство на словенските говори се (1) приемственост на преодните и погранични дијалекти, мост меѓу литературните јазици, (2) блискост на суфиксите како собрa-ние, друж-ба, прав-да, туѓин-ец, учи-тел, звуц-и, глагол-ица, длабоч-ина, Словен-ка, сред-ни, посред-ник, солидар-ност, бугар-ски, потом-ство, добр-ота, молит-ва и (3) блискост на речиси незапишаните вулгарни зборови; види: Самуел Богумил Линде, Słownik języka polskiego и Владимир Анич и други, Hrvatski enciklopedijski rječnik.

          Сега има 13 (14) словенски литературни јазици и уште неколку се стремат да станат тоа. Тие се распространети во групи јужно од Дунав на Балканот, југоисточната група околу реката Струма, бугарски и македонски, југозападната група околу реката Сава, српскиот, босанскиот, хрватскиот и словенечкиот; северно од Дунав северозападната група, словачки, чешки, лужичко-српски (2 верзии, слично на норвешкиот) и полски, и североисточната група околу реката Днепар, украински, белоруски и руски јазик. Низ вековите, значајни центри на старословенскиот јазик биле во 9-ти и 10-ти век во Македонија, Бугарија и Моравија (Република Словакија и Чехија), во 14-ти век во Бугарија, во 17-ти век во Полска, Украина и Белорусија и потоа во Русија. Сега, старословенскиот обично се нарекува црковнословенски и со него се користат за богослужба во словенските цркви, особено во руската.

          Словенските црковни и литературни јазици сега се употребуваат во словенските земји во Евроазија, на Арктик и Антарктик, во Австралија и САД, во Канада, особено од Полјаците и Украинците, и во другите краеви на светот. Вкупно постојат околу 300 милиони Словени. Половината од Словените зборуваат на руски јазик, којшто исто така е најраспространет јазик на европскиот континенет, еден од шесте официјални јазици на ООН, прв јазик на космичката ера и јазик на беседите на претседателот Горбачов и на папата Јован Павле II. Во споредба со најраспространетиот јазик на светот, кинескиот, на кој зборуваат/пишуваат околу 1.300 милиони, од нив околу 1.200 милиони етнички Кинези. На англиски зборуваат околу 400 милиони од нив околу 110 милиони етнички англичани, а на француски околу 110 милиони, од нив околу 80 милиони етнички Французи.

 

3

тарословенски јазик – развиток и особености.○

 

 

угарски јазик – развиток и особености.○

 

 

акедонски јазик – развиток и особености.○

 

 

рпски јазик – развиток и особености.○

 

 

осански јазик – развиток и особености.○

 

 

рватски јазик – развиток и особености.○

 

 

ловенечки јазик – развиток и особености.○

 

 

ловачки јазик – развиток и особености.○

 

 

ешки јазик – развиток и особености.○

 

 

ужичкосрпски јазик – развиток и особености.○

 

 

олски јазик – развиток и особености.○

 

 

краински јазик – развиток и особености.○

 

 

елоруски јазик – развиток и особености.○

 

 

уски јазик – развиток и особености.○

 

 

РЕДАКЦИЈА, Брно-Торонто, 2007.

Македонска верзија, Скопје, 2009.

 

 

Predgovor

 

1

odine 1985. slavenske crkve u okrugu Toronto, u poljskoj crkvi svetog Maksimilijana Kolbea, liturgijom su proslavile 1100-tu godišnjicu (j)evangelističkog rada solunske braće, svetih Ćirila i Metodija. Nakon toga su otac Stanislav Bak (Stanisław Bąk) i Vojćeh Strok (Wojciech Strok) predložili projekt podrške i promicanja staroslavenskog jezika, projekat koji je usvojilo “Slăviansko Xristianskoe Sŏbranie” i kojem su pomogli slavisti Univerziteta Toronto, profesori David Hantli (Huntley), Bogdan Budurović (Budurowicz) i drugi. Skroman rezultat ovog zalaganja je, pored liturgijskog djelovanja, i prijevod teksta kanadske himne “O, Kanado” na slavenski jezik. Kao rezultat saradnje slavista Univerziteta Toronto i Univerziteta “Masarik” iz Brna, a na osnovu izdanja rječnika Češke i Ruske akademije nauka, Старославянский словарь, kao i drugih sveslavenskih rječnika, sada se pojavljuje prvi “Универсальный славянский словарь” / “Univerzalni slavenski rječnik” [USS] na internetu – za sada mali, ali s ciljem da postane enciklopedijski.

          USS je praktični rječnik koji sadrži i originalne elemente kao što su (1) realan pogled na etimološku teoriju o rekonstrukciji prariječi, na primjer, savremena slavenska riječ, bugarski [BG] църква, makedonski [MK] црква, srpski [SR] црква, bosanski [BS] crkva, hrvatski [HR] crkva, slovenački [SN] cerkev, slovački [SK] cirkev, češki [ЧS] církev, lužičkosrpski [LS] cyrkew-cerkwja, poljski [PL] cerkiew, ukrajinski [UK] церква, bjeloruski [BR] царква, ruski [RS] церковь, staroslavenski [SS] crĕky/cirky, osnova slavenska [OS] crkv<crk – umjesto drugih hipotetičkih rekonstrukcija, i (2) uzimajući u obzir da su se, historijski, stanovništvo i civilizacija u Evropi širili uglavnom od juga i istoka na sjever i zapad – sadrži nova mišljenja o obezvrjeđivanju slavenske lingvističke starine, kako od samih Slavena, tako i od drugih, na primjer, možete pogledati u engleskom rječniku “Webster’s Dictionary” riječi kao što su: bad - bieda, beat - biti, brow - brov´, dare - drĕzo, drub - drobit´, drudge - trud, goose - gus´, nose - nos, raze - riezati, stack - stog, i mnoge druge na http://m-w.com.

          Logo rječnika je glagoljsko “S”, slično drvetu sa korijenjem, stablom i granama, a moto/slogan je “ot glagolania do googlenia”.

          Rječnik je uređen na sljedeći način: Autorstvo i sponzori, Predgovor, Skraćenice, Alfabeti i zvuci, Ilustrovani rječnik i tabele, Bibliografija, Zvuk, Veze/linkovi, Novosti, Rječničke bilješke, Pretraživanje, i kratka informacija o USS-u na engleskom i francuskom jeziku.

          Rječnik također sadrži poslovice i, ukratko, biografska i geografska imena – u jednoj rečenici.

          Transkripcija je uglavnom rađena prema modelu slovenačkog lingviste Franca Metelka, to jest po principu očuvanja glagoljsko-ćiriličnih slova na mjestima gdje latinični alfabet nema jedinstveno rješenje za slova Ж, Ч i Ш – kao ilustracija mogu poslužiti različite verzije latinično-evropskog Ш: Š, SZ, Ş, CH, SCE, SCI, SCH, SH, SJ, XP. Zadržano je također i slovo X. Staroslavensko slovo jer` transkribovano je / piše se uglavnom kao Ŏ (osim na kraju riječi, na primjer grad`=grad), jer´ se bilježi kao Ĕ i kao znak ´, jery kao Y, jat kao IE, nazalno E/A kao Ę i nazalno O/U kao Ŭ – što predstavlja pokušaj da se iskaže usmena i pisana riječ većine savremenih slavenskih jezika.

          Redoslijed slova je kao u latinici, dok su glagoljsko-ćirilična slova Ж, Ч, Ш i Х otprilike na svom uobičajenom mjestu. Na taj način, poredak slova A–F i X, Y, Z u skladu je sa matematičkim znakovima, a poredak A–G u skladu je sa muzičkim simbolima.

          Korištena je gramatička terminologija Meletija Smotrickog.

          Znak kraćenja, skraćenica “~”, sličan je staroslavenskom, ali se ne piše iznad, nego u sredini riječi. Osim toga, danas je taj znak općepoznat i uočljiviji je nego tačka.

          Poredak jezika je geografski, prema Vladimiru Šmilaueru, u: Pŕíručka slovanské toponomastiky.

          Odabir pravopisa za naslovnu riječ biran je: (1) prema staroslavenskom/crkvenoslavenskom, (2) prema novoslavenskoj većini – većini ljudi, jezika, redakcija/grupa.

          Pitanje “racionalizacije” u pisanju velikog slova kod pridjeva kao što su makedonski < Makedonija, po modelu Smotrickog i, analogno, Stefanov < Stefan – još nije riješeno.

          Rječnički članak sastoji se od 5 dijelova: (1) naslovna riječ, (2) gramatički podaci, (3) značenje naslovne riječi, uglavnom prema staroslavenskom/crkvenoslavenskom jeziku, (4) pravopis književnih jezika, uključujući i neke dijalekte, (5) historijski i etimološki podaci, uključujući srodne neslavenske riječi sa bibliografskim bilješkama – skraćenim na 5 slova (znakova) i, u nekim slučajevima, ilustracija/tabela. Podvučeno slovo označava veliko početno slovo. Znak “○” označava da članak nije završen. U sljedećim paragrafima dati su primjeri rječničkog članka – “mikrorječnik”.

○ANTIKOSTI: ostrov v zalivie Svętago Lavrentia, vŏstoчný Kuebek, Kanada, po~ 7.893 km2~, ld~ ok~ 260, najveliчai gradĕc´ – Port-Menier; ► SR RS Антикости, HR PL Anticosti; ◄ [po 14 vk~; < FR EN Anticosti (c=k); sr~: KK ≈ Natigostec, Notiskuan].

BOGORODICA: im~ ж~; Maria, mati Iisusa Xrista, Boga i чlovieka; ► BG Богородица, MK Богородица, SR Богородица, BS Bogorodica, HR Bogorodica, SN Bogorodica, SK Bohorodička, ЧS Bohorodička, LS Boharodźićelka - Boža Maś, PL Bogarodzica/ Bogurodzica, UK Богородиця, BR Багародзица, RS Богородица; ◄ [< SS Bogorodica, sn~ Bogo+rodica, tj~ ona kotoraja Bogoч(e)lovieka rodila; pl~ GR Theotokos].

TVORITI: gl~; dielati, rabotati, чiniti; ► BG 1lj~ творя, MK 3lj~ твори, SR творити, BS tvoriti, HR tvoriti, SN tvoriti, SK tvoriť, ЧS tvořiti, LS tworić-twóriś, PL tworzyć, UK творити, BR тварыць, RS творить; ◄ [< SS tvoriti].

ZVŬK: im~ m~; шum, glas kotorý uxo moжet чu(vstvova)ti, uslyшati; ► BG звук, MK звук, SR звук, BS zvuk, HR zvuk, SN zvok, SK zvuk, ЧS zvuk, LS zwuk-zuk, PL dźwięk, UK звук, BR гук, RS звук; ◄ [< SS zvŭk`/zvęk`; sr~: AL zë; LT sonus, itp~ > FR EN idr~; SA gl~ 3lj~ ≈svanati; → ČSP59].

          Moguća su dva načina korištenja rječničkog članka: (1) u cijelosti, sa staroslavenskim/etimologijom i svim savremenim književnim jezicima ili (2) kombinovanjem bilo koja dva savremena jezika, uključujući i kombinaciju savremeni jezik - staroslavenski/etimologija, na primjer BG-PL, MK-SN, SR-UK, BS-LS, HR-RS, SK-BR, ЧS-RS, PL-SS/etimologija. Također je moguće pretraživanje po alfabetskom poretku.

          Što se tiče razvoja leksike, prioritet imaju osnovne riječi, bez obzira na njihovo mjesto u alfabetu, na primjer riječi kao: učiti, dan, noć, Sretan Božić!, fabrika, volja, sada, misliti, hodati, broj, disati, gdje, sloboda, dom, trava, igra, voda, prijateljstvo, zlatno pravilo, raketa, pšenica, brat itd. Minimalni doprinos čini: (1) jedan članak u rječniku dužine oko 40 riječi, ili (2) jedna tabela, na primjer, alfabet – Osnovni alfabeti svijeta, era – Razne epohe, ime – Opća slavenska imena, kalendar – Stalni kalendar, molitva – Oče naš, Homonimi – pozor (sramota) i drugi, Periodni sistem elemenata, Planete, Poslovice, Prefiksi, Slavenska mitologija, SS BG MK SR BS HR SN SK ЧS LS PL UK BR RS – tekst (J)evanđelja po Ivanu/Jovanu 1:1–14, poput primjera kojeg navode Adam Falovski (Fałowski) i Bogdan Sendero u Biesiada słowiańska, Sufiksi, Hrišćanstvo/Kršćanstvo – Simbol vjere, zapovijed – Deset zapovijedi, Zodijak, ili (3) jedna ilustracija, na primjer, automobil, crkva – Kazanska crkva, dijalekt – Karta slavenskih dijalekata, harmonika, glagoljica – Kijevski listovi, ikona, karta svijeta, ćirilica – Suprasaljski rukopis, kit, konj, krst, list, lađa, most, mozak, oko, orao, pero, petlja, pila, pisanica, remen, saonice, srce, slon, snop, saputnik, stadion, stol, svijeća, viljuška, čaša i zebra.

          Nadamo se da će studenti, lingvisti slavenskih akademija nauka i univerziteta, kao i druga lica uzeti učešća i da će se uključivati pomalo, “vikipedijski”, u izradu, razvoj i očuvanje USS-a na internetu – prema modelu Universal Dictionary Systems http://dicts.info/ud.php, The Dictionary of Old English http://www.doe.utoronto.ca, http://chass.utoronto.ca/~wulfric/academie i Lexicon recentis latinitatis http://www.vatican.va. U tom cilju pozdravljamo priloge pojedinaca, korporacija i fondova, također i vladinih agencija i institucija, uključujući i slavenska ministarstva obrazovanja, Evropsku zajednicu i UNESKO. Ovim putem izražavamo i nadu da će rječnik biti od koristi učenicima, studentima i predavačima u školama, turistima, poslovnim ljudima i svima zainteresovanima – i to besplatno. Mnogaja ljeta!

          I na kraju, USS se može štampati i objaviti u obliku knjige, dimenzija 30 x 22,5 cm, što je format koji je podesan za standardne bibliotečke police a maksimalno iskorištava i minimalno opterećuje jedan tom; također, može biti objavljen u džepnom formatu – štampanom i elektronskom.

 

2

iječ slavensku prvi su put u knjigu zapisali Sveti Ćirilo i Metodije oko 863. godine, doslovno: “U početku bijaše Riječ, i Riječ bijaše u Boga, i Riječ bijaše Bog... I Riječ tijelom postade i nastani se među nama.” Ove riječi iz (J)evanđelja bile su vrlo umjesne, jer pisanje i jeste oblik utjelovljenja usmenoga govora. Do IX vijeka Slaveni su koristili nesistemske, nealfabetske znakove za zapisivanje svojih riječi, i nisu imali vlastite knjige – alfabetsko pisanje pojavilo se u svijetu oko XV vijeka stare ere. Sveti Ćirilo i Metodije preveli su sa grčkog na slavenski jezik Bibliju, Liturgiju, Zakon sudnyj ljudem [Zakon sudnji ljudima] i druge knjige, i na taj način kodifikovali prvi slavenski liturgijski i književni jezik.

          Slavenski jezik koristio se glagoljskim i ćiriličnim alfabetom – uglavnom po principu 1 zvuk = 1 slovo. Njegova gramatička struktura može se uporediti sa gramatičkim strukturama savremenih slavenskih jezika: devet vrsta riječi (bez člana, poput latinskog), jednina, množina, a također i dual (dvojina), sedam padeža, glagolski oblik infinitiva i, također, supina, na primjer, loviti i lovit`, u sintaksi sklonost ka dativu i tako dalje. Leksika je bila slavenska, uz dodatak grčkih, latinskih, hebrejskih i njemačkih riječi. Slavenski jezik nije imao bogat leksički sastav, ali je “bio prefinjen i prilagodljiv kao grčki, energičan i sažet kao latinski i precizan i jasan kao oba” – Džon Lorens (John Lawrence), A History of Russia.

          Tokom vijekova centrifugalne geografske, političke i religiozne sile oslabile su cjelovitost i jedinstvo staroslavenskog jezika. Nakon XIV vijeka, različiti dijalekti i redakcije (4) postepeno su se razvili u mnoštvo slavenskih književnih jezika, koji su se pisali izmijenjenom ćirilicom i latinicom – pod utjecajem religije. Glagoljica je bila prisutna u Hrvatskoj do XX stoljeća, ali je sada izumrla. Glagoljska slova P i V, ćirilična slova E, I, N, X i З, i djelomično Б, Д i У, bila su slična, dok su ćirilična A, K, M, O i T identična latinskim slovima. Bez obzira na sličnost, ćirilica i latinica predstavljaju veliku, vidljivu i očiglednu podjelu slavenskog pisanja.

          U staroslavenskom su postojali dijalekti i dvostruka ortografija, što se sačuvalo i do danas u književnim jezicima, na primjer, u srpskom, hrvatskom, bosanskom vek/v(i)jek/vijek i mnogi drugi slični primjeri, u poljskom Bogarodzica/Bogurodzica, u ruskom бегать/бежать i slično. Neznatne razlike mogu se uočiti i kod dva čovjeka koji govore isti dijalekat.

          Malo poznati pokazatelji organskog jedinstva slavenskih govora su: (1) kontinuitet prelaznih i graničnih dijalekata, most među književnim jezicima, (2) bliskost sufiksa kao što su sabir-anje, druž-ba, prav-da, stran-ac, učit-elj, zvuc-i, glagolj-ica, dub-ina, Slaven-ka, sred-nji, posred-nik, solidar-nost, bugar-ski, potom-stvo, dobro-ta, molit-va, i (3) bliskost skoro nezabilježenih vulgarnih riječi; pogledati: Samuel Bogumil Linde, Słownik języka polskiego, i Vladimir Anić i drugi, Hrvatski enciklopedijski rječnik.

          Danas postoji 13 (14) slavenskih književnih jezika, i još nekoliko koji su na putu da to postanu. Smješteni su u grupe, južno od Dunava na Balkanu, jugoistočna grupa oko rijeke Strumice – bugarski i makedonski, jugozapadna grupa oko rijeke Save – srpski, bosanski, hrvatski i slovenački, sjeverno od Dunava, sjeverozapadna grupa – slovački, češki, lužičkosrpski (dvije verzije, poput norveškog) i poljski, i sjeveroistočna grupa, oko rijeke Dnjepar – ukrajinski, bjeloruski i ruski jezik. Tokom vijekova značajni centri staroslavenskog jezika bili su: u IX i X vijeku u Makedoniji, Bugarskoj i Moravskoj (republike Slovačka i Češka), u XIV vijeku u Bugarskoj, u XVII vijeku u Poljskoj, Ukrajini i Bjelorusiji, a sada u Rusiji. Danas se taj staroslavenski jezik obično naziva crkvenoslavenskim/ novocrkvenoslavenskim, koji se koristi u bogosluženju u slavenskim crkvama, uglavnom u pravoslavnim i najviše u ruskoj.

          Slavenski crkveni i književni jezici danas su zastupljeni u slavenskim zemljama Evroazije, na Arktiku i Antarktiku, u Australiji i SAD-u, u Kanadi, posebno u poljskim i ukrajinskim zajednicama, kao i u drugim krajevima svijeta. Postoji ukupno oko 300 miliona Slavena. Polovina govori na ruskom jeziku, koji je ujedno i najrasprostranjeniji jezik evropskoga kontinenta, jedan od šest zvaničnih jezika OUN-a, prvi jezik kosmičke ere i jezik na kojem su razgovarali predsjednik Gorbačov i papa Ivan Pavle II. Poređenja radi – najrasprostranjeniji jezik na svijetu je kineski, na kojem govori/piše oko 1.300 miliona ljudi, od kojih su 1.200 miliona pripadnici etničke skupine Kineza. Na engleskom jeziku govori otprilike 400 miliona ljudi, od kojih je 110 miliona Engleza, a na francuskom oko 110 miliona, od kojih je 80 miliona Francuza.

 

3

taroslavenski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

ugarski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

akedonski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

rpski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

osanski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

rvatski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

lovenački jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

lovački jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

eški jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

užičkosrpski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

oljski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

krajinski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

jeloruski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

uski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

REDAKCIJA, Brno-Toronto, 2007.

Bosanska verzija: mr. Adijata Ibrišimović-Šabić, dr. Amela Šehović, mr. Josip Raos, Sarajevo, 2009.

 

 

 

PRZEDMOWA

<probnopis>

1

1985 roku słowiańskie cerkwie w okręgu Toronto uczciły liturgią w kościele polskim Świętego Maksymiliana Kolbe, 1100 rocznicę ewangelicznego dzieła braci sołuńskich, Świętych Cyryla i Metodego. Potem ojciec Stanisław Bąk i Wojciech Strok zaproponowali projekt podtrzymania starosłowiańskiego języka, “Zgromadzenie Słowiańsko-chrześcijańskie” go przyjęło, a slawiści z Uniwersytetu Toronto, profesorowie Dawid Huntley, Bogdan Budurowicz i inni – wspomogli. Skromnym efektem tego okazała się, oprócz liturgicznych czynności, pieśń O Kanado po słowiańsku. W rezultacie działań slawistów Uniwersytetu Toronto i Uniwersytetu Masaryka w Brnie, na podstawie wydawnictwa Czeskiej i Rosyjskiej Akademii Nauk Cтарословянского словаря i innych słowników ogólnosłowiańskich, pojawia się teraz “Uniwersalny Słownik Słowiański” [USS] w internecie – jeszcze mały, ale w perspektywie encyklopedyczny.

          USS – to praktyczny słownik, ale posiada też elementy oryginalne, jak (1) realny stosunek do etymologicznych teorii i rekonstrukcji prasłów, np. współczesne słowiańske słowo, bułgarskie [BG] църква, macedońskie [MK] црква, serbskie [SR] црква, bośniackie [BS] crkva, chorwackie [HR] crkva, słoweńskie [SN] cerkev, słowackie [SK] cirkev, czeskie [ЧS] církev, łużyckie [LS] cyrkew-cerkwija, polskie [PL] cerkiew, ukraińskie [UK] церква, białoruskie [BR] царква, rosyjskie [RS] церковь, starosłowiańskie [SS] crĕky/cirky, ogólnosłowiańskie [OS] crkv<crk – zamiast hipotetycznych rekonstrukcji i (2) uwzględnienie historycznego zasiedlania i cywilizowania Europy, które rozszerzało się od południa i wschodu na zachód i północ oraz nowszych tendencji do pośredniego deprecjonowania słowiańskich starożytności językowych, tak przez Słowian, jaki i innych, na przykład w angielskim słowniku “Webster’s Dictionary” wyrazy bad-bieda, beat-biti, brow-brov´, dare-drĕzo, drub-drobit´, drudge-trud, goose-gus´, nose-nos, raze-riezati, stack-stog, i inne, patrz http://m-w.com.

          Emblematem słownika jest głagolickie “S”, podobne do drzewa – korzenia, pnia i gałęzi, a jego dewizą: “od głagolenia do googlenia”.

          Porządek słownika: autorstwo i darowizna/dotacje, przedmowa, skróty, alfabety i dźwięki, ilustrowany słownik i tablice, bibliografia, dźwięk (fonia), powiązania, nowości, zapisy, przeszukiwanie i krótkie przedstawienie USS po angielsku i francusku.

          Słownik zawiera w jednym zdaniu także przysłowia, a wkrótce nazwy osobowe i miejscowe.

          Transkrypcja, ogólnie, stosowana jest wg modelu słoweńskiego językoznawcy Franca Metelki, to jest wg zasady zachowania głagolicko-cyrylickich liter tam, gdzie łaciński alfabet nie dysponuje odpowiednimi jednolitymi literami Ж, Ч i Ш – przykłady zagmatwanych wersji łacińsko-europejskiego Ш: Š, SZ, Ş, CH, SCE, SCI, SCH, SH, SJ, XP. Litera Х także zostaje zachowana. Zasadniczo, starosłowiańska litera jer` jest zapisywana jako Ŏ (oprócz końca słowa, na przykład grad`=grad), jer´ jak Ĕ i ´, jery jak Y, jat´ jak IE, nosowy E-A jak Ę, i nosowy O-U jak Ŭ – to próba odzwierciedlenia ustnych i pisemnych właściwości w większości współczesnych języków słowiańskich.

          Kolejność alfabetyczna liter jak w łacince, a głagolicko-cyrylickie litery Ж, Ч, Ш i Х znajdują się mniej więcej na swoim miejscu. Tak więc kolejność liter A-F oraz X, Y, Z pozostaje w zgodzie z układem znaków matematycznych, a porządek liter A-G – w zgodzie z układem symboli muzycznych.

          Terminologia gramatyczna wg M. Smotrickiego.

          Znak skrócenia “~” podobny do starosłowiańskiego, ale umieszcza się w środku wyrazu. Jest on dzisiaj także znany i jest łatwiej zauważalny.

          Języki zamieszcza się zgodnie z układem geograficznym, wg V. Šmilauera, Pŕiručka slovanské toponomastiky.

          Zasady wyboru pisowni wyrazu hasłowego: (1) starosłowiański/cerkiewnosłowiański, (2) forma nowosłowiańska z uwzględnieniem częstotliwości użycia przez większość: ludzi, języków, redakcji/grup.

          Zagadnienie “racjonalizacji” pisania wielkich liter w przymiotnikach, takich jak macedoński < Macedonia wg modelu Smotrickiego i, analogicznie, Stefanów < Stefan, nie zostało jeszcze rozstrzygnięte.

          Artykuł hasłowy składa się z 5 części: (1) wyraz hasłowy, (2) opis gramatyczny, (3) znaczenie wyrazu hasłowego, głównie w starosłowiańskim/cerkiewnosłowiańskim, (4) pisownia w nowożytnych językach słowiańskich, z uwzględnieniem niektórych dialektów, (5) opis historyczno-etymologiczny z uwzględnieniem pokrewnych wyrazów niesłowiańskich i danych bibliograficznych (w 5-cio literowych skrótach), niekiedy także z ilustracjami i tablicami. Litera wielka jest podkreślona. Znak “○” oznacza, że hasło nie zostało ukończone. Poniżej podano przykłady haseł słownikowych – “mikrosłownik”.

○ANTIKOSTI: ostrov v zalivie Svętago Lavrentia, vŏstoчný Kuebek, Kanada, po~ 7.893 km2~, ld~ ok~ 260, najveliчai gradĕc´ – Port-Menier; ► SR RS Антикости, HR PL Anticosti; ◄ [po 14 vk~; < FR EN Anticosti (c=k); sr~: KK ≈ Natigostec, Notiskuan].

BOGORODICA: im~ ж~; Maria, mati Iisusa Xrista, Boga i чlovieka; ► BG Богородица, MK Богородица, SR Богородица, BS Bogorodica, HR Bogorodica, SN Bogorodica, SK Bohorodička, ЧS Bohorodička, LS Boharodźićelka - Boža Maś, PL Bogarodzica/ Bogurodzica, UK Богородиця, BR Багародзица, RS Богородица; ◄ [< SS Bogorodica, sn~ Bogo+rodica, tj~ ona kotoraja Bogoч(e)lovieka rodila; pl~ GR Theotokos].

TVORITI: gl~; dielati, rabotati, чiniti; ► BG 1lj~ творя, MK 3lj~ твори, SR творити, BS tvoriti, HR tvoriti, SN tvoriti, SK tvoriť, ЧS tvořiti, LS tworić-twóriś, PL tworzyć, UK творити, BR тварыць, RS творить; ◄ [< SS tvoriti].

ZVŬK: im~ m~; шum, glas kotorý uxo moжet чu(vstvova)ti, uslyшati; ► BG звук, MK звук, SR звук, BS zvuk, HR zvuk, SN zvok, SK zvuk, ЧS zvuk, LS zwuk-zuk, PL dźwięk, UK звук, BR гук, RS звук; ◄ [< SS zvŭk`/zvęk`; sr~: AL zë; LT sonus, itp~ > FR EN idr~; SA gl~ 3lj~ ≈svanati; → ČSP59].

          Możliwe są dwa sposoby korzystania z haseł słownikowych: (1) z całego hasła ze starosłowiańskim, etymologią i wszystkimi współczesnymi literackimi językami i (2) porównawczo z dwóch dowolnie wybranych współczesnych języków, z uwzględnieniem stosunku współczesnego języka do starosłowiańskiego i etymologii, na przykład BG-PL, MK-SN, SR-UK, BS-LS, HR-RS, SK-BR, ЧS-RS; PL-SS/etymologia. Można też przeglądać hasła wg alfabetu.

          We wzbogacaniu zawartości słownika priorytet mają podstawowe wyrazy, niezależnie od kolejności alfabetycznej, na przykład uczyć, dzień, noc, Wesołych Świąt, fabryka, wola, teraz, myśleć, chodzić, liczba, oddychać, gdzie, swoboda, dom, trawa, gra, woda, przyjaźń, złota reguła, rakieta, pszenica, brat, itd. Najmniejszy element: (1) jedno hasło słownikowe z około 40 słów lub (2) jedna tablica, na przykład alfabet – główne alfabety świata, era – różne ery, epoki, imiona własne – wspólne dla słowiańszczyzny imiona, kalendarz – ustalony kalendarz, modlitwa – Ojcze nasz, homonimy na przykład – pozór (wstyd i inne), układ okresowy pierwiastków, planety, przysłowia (frazeologizmy), prefiksy, słowiańska mitologia, SS BG MK SR BS HR SN SK ЧS LS PL UK BR RS – tekst Ewangelii Świętego Jana 1:1–14 zgodnie z przykładem A. Fałowskiego i B. Sendero w Biesiada słowiańska, sufiksy, chrześcijaństwo – Wyznanie wiary / Credo, przykazania – 10 przykazań, znaki zodiaku lub (3) jedna ilustracja, na przykład cerkiew – Kazański Sobór / Święty Piotr w Rzymie, dialekt – mapa słowiańskich dialektów, harmonia, głagolica – Mszał Kijowski, samochód, ikona, mapa świata, cyrylica – Kodeks Supraski, wieloryb, koń, krzyż, liść, łódka, most, mózg, oko, orzeł, pióro, pętla, piła, pisanka, pasek, sanie, serce, słoń, snop, sputnik, stadion, stół, świeca, widelec, szklanka i zebra.

          Mamy nadzieję, że studenci i językoznawcy słowiańskich Akademii Nauk i uniwersytetów oraz inne zainteresowane osoby zechcą dołączyć i uczestniczyć, pomału, “wikipedycznie”, w tworzeniu i rozwijaniu słownika, oraz w jego funkcjonowaniu w Internecie wg modelu Universal Dictionary Systems http://dicts.info/ud.php, The Dictionary of Old English http://www.doe.utoronto.ca, http://chass.utoronto.ca/~wulfric/academie i Lexicon recentis latinitatis http://www.vatican.va. Dla realizacji tego celu przyjmiemy z radością datki od osób prywatnych, korporacji i fundacji, a także od instytucji państwowych, włączając ministerstwa edukacji krajów słowiańskich, Unii Europejskiej i UNESCO. Wyrażamy nadzieję, że słownik będzie użyteczny dla młodzieży szkolnej, studentów i wykładowców uczelni, a także dla turystów, przedsiębiorcov, i wszystkich zainteresowanych osób do celów zawodowych i prywatnych – bezpłatnie. Sto lat!

            Kończąc, można wydać USS w formacie książki 30 x 22,5 cm, której wielkość daje maksymalną użyteczność przy optymalnym rozmiarze tomu, pasującego do półek na książki, lub w wersji kieszonkowej, papierowej czy też elektronicznej.

 

2

owa słowiańska po raz pierwszy została zapisana w księdze przez Świętych Cyryla i Metodego około roku 863, dosłownie: “Na początku było Słowo, a słowo było u Boga, a Słowo było Bogiem ... I Słowo stało się ciałem i mieszkało między nami”. Te słowa z ewangelii były szczególnie stosowne, ponieważ pismo jest postacią, ucieleśnieniem języka mówionego. Do IX wieku Słowianie używali niesystemowych, niealfabetycznych znaków dla zapisania swoich słów i nie posiadali własnych ksiąg – w świecie alfabetyczne pismo pojawiło się około XV wieku przed naszą erą. Święty Cyryl i Metody przełożyli z greckiego na słowiański Biblię, Liturgię, Zakon Sudnyj Ljudem i inne księgi i w ten sposób skodyfikowali pierwszy, najstarszy słowiański język liturgiczny i literacki.

          Słowiański język używał dwóch alfabetów – głagolicy i cyrylicy, ogólnie według zasady 1 dźwięk = 1 litera. Jego struktura gramatyczna jest porównywalna ze strukturami współczesnych języków słowiańskich: 9 części mowy (bez przedimka/rodzajnika, jak w łacinie), liczba pojedyncza i mnoga, a także podwójna, 7 przypadków, czasownik posiada formę bezokolicznika i supinum, na przykład loviti i lovit`, występuje dążność do składni celownikowej itd. Leksyka zawiera wyrazy rdzennie słowiańskie z dodatkiem greckich, łacińskich, hebrajskich i niemieckich słow. Język słowiański nie dysponował bogatym słownictwem, ale był “wyrafinowany i giętki jak greka, energiczny i zwięzły jak łacina, a precyzyjny i jasny jak każdy z nich.” – John Lawrence, A History of Russia.

          Z biegiem wieków, tendencje odśrodkowie geograficzne, polityczne i religijne osłabiły jednolitość języka starosłowiańskiego. Po XIV wieku różne dialekty i wersje (4) starosłowiańskiego stopniowo rozwinęły się w mnogość słowiańskich narodowych języków literackich, zapisywanych cyrylicą lub łacinką, w zależności od wpływów religijnych. Głagolica występowała do XX wieku w Chorwacji, jednak aktualnie jest ona martwa. Głagolickie litery P i V, cyrylickie Е, I, N, X i З, a częściowo Б, Д i У były podobne do liter łacińskich, a cyrylickie A, K, M, O i T – identyczne z nimi. Niezależnie od podobieństw, cyrylica i łacinka stanowią głęboki, widoczny podział słowiańskiego piśmiennictwa.

          W starosłowiańskim występowały dialekty i dwoistość ortografii. Istnieją zresztą do dzisiaj w narodowych językach literackich, na przykład w serbskim i chorwackim vek/vijek/vjek i wiele innych podobnych przykładów, w polskim Bogarodzica/Bogurodzica, w rosyjskim бегать/бежать i inne. Nieznaczne, ale słyszalne różnice występują między dwiema osobami mówiącymi tym samym dialektem.

          Mniej wyrazistymi wykładnikami jedności organicznej słowiańskich gwar są (1) ciągłość przejściowych i pogranicznych narzczy – most między literackimi językami, (2) formalna bliskość sufiksów, takich jak zebr-anie, druż-ba, praw-da, cudzoziemi-ec, nauczyci-el, głagol-ica, głęb-ina, słowian-ka, śred-ni, pośred-nik, solidar-ność, bułgar-ski, potom-stwo, dobr-ota, modlit-wa i (3) bliskość bardzo rzadko zapisywanych wyrażeń wulgarnych, patrz S. B. Linde, Słownik języka polskiego i V. Anić i inni, Hrvatski enciklopedijski rječnik.

          Współcześnie istnieje 13 (14) słowiańskich literackich języków i jeszcze kilka aspirujących do nich. Rozlokowane są one w grupach, na południe od Dunaju na Bałkanach, południowo-wschodnia grupa wokół rzeki Strumicy, bułgarski i macedoński; południowo-zachodnia grupa wokół rzeki Sawy, serbski, bośniacki, chorwacki i słoweński; na północ od Dunaju, grupa północno-zachodnia, słowacki, czeski, łużycki (dwie odmiany górno- i dolnołużycki, podobnie jak w językiem norweskim) i polski, i północno-wschodnia grupa, wokół rzeki Dniepru, obejmuje ukraiński, białoruski i rosyjski. W ciągu wieków, istotne centra starosłowiańskiego języka mieściły się w IX i X wieku na terenie Macedonii, Bułgarii i Moraw (dziś terytorium Czech i Słowacji), w XIV wieku w Bułgarii, w XVII wieku w Polsce, na Ukrainie i Białorusi, a obecnie w Rosji. Aktualnie język starosłowiański nazywa się zwyczajowo cerkiewnosłowiańskim, używa się go w nabożeństwach w słowiańskich cerkwiach/kościołach, szczególnie w Rosji.

          Język cerkiewnosłowiański w liturgii i literackie języki słowiańskie współcześnie używane są w krajach słowiańskich Eurazji, na dalekiej północy i Antarktydy, w Australii i Stanach Zjednoczonych, w Kanadzie, szczególnie przez Polaków i Ukraińców, i w innych krajach świata. Na świecie żyje około 300 milionów Słowian, połowa z nich używa języka rosyjskiego, który jest także najbardziej rozprzestrzenionym językiem w Europie, jednym z sześciu oficjalnych języków Organizacji Narodów Zjednoczonych oraz pierwszym językiem ery kosmicznej i językiem konwersacji prezydenta Gorbaczowa i papieża Jana Pawła II. Dla porównania – najbardziej rozprzestrzenionym językiem na świecie jest chiński, którego używa około 1,3 miliarda ludzi, z tego około 1,2 miliarda etnicznych Chińczyków. Po angielsku mówi około 400 milionów ludzi, z tego około 110 milionów etnicznych Anglików, a po francusku około 110 milionów, sposród nich około 80 milionów etnicznych Francuzów.

 

3

tarosłowiański język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

ułgarski język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

acedoński język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

erbski język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

ośniacki język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

horwacki język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

łoweński język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

łowacki język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

zeski język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

użycki język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

olski język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

kraiński język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

iałoruski język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

osyjski język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

REDAKCJA, Brno-Toronto, 2007.

Polska wersja, Kraków, 2010.

 

 

ПЕРЕДМОВА

<probnopis>

1

1985 році слов’янські церкви в окрузі Торонто прославили Літургією у польській церкві Святого Максиміліана Колбе, 1100 річницю євангелістської праці братів із Салоніків Святих Кирила і Мефодія. Потім, отець Станіслав Бак і Войчех Строк запропонували підтримку старослов’янської мови, “Славянско Христианское Собрание” її прийняли, а славісти університету Торонто, професори Давид Хантлі, Богдан Будурович, та інші цьому допомогли. Скромним плодом цього заходу стала, поряд із літургійними діями, пісня O Kanada на слов’янській. У результаті співробітництва славістів університету Торонто й університету імені Масарика у Брно, і на основі видання Чеської і Російської Академії наук, Старославянского словаря, та інших всеслов’янських словників, зараз з’являється перший “Універсальний слов’янський словник” [USS] в Інтернеті – малий але в перспективі енциклопедичний.

          USS – це практичний словник, але він має також і оригінальні ознаки, такі як (1) реальний погляд на етимологічну теорію щодо реконструкції пра-лексем, наприклад, у сучасних слов’янських мовах, болгарська [BG] църква, македонська [MK] црква, сербська [SR] црква, боснійська [BS] crkva, хорватська [HR] crkva, словенська [SN] cerkev, словацька [SK] cirkev, чеська [ЧS] církev, сербо-лужицька [LS] cyrkew/cerkwja, польська [PL] cerkiew, українська [UK] церква, білоруська [BR] царква, російська [RS] церковь, старослов’янська [SS] crĕky/cirky, основна слов’янська [OS] crkv<crk – замість певної гіпотетичної реконструкції, і (2) маючи на увазі, що історично головним чином, поселення й цивілізація в Європі поширювалась із півдня і сходу на північ і захід – свіжа думка про опосередковане знецінення слов’янських лінгвістичних старожитностей, як слов’янами, так і представниками інших націй, наприклад, в англійському словнику “Webster’s Dictionary”, слова bad-bieda, beat-biti, brow-brov’, dare-drĕzo, drub-drobit’, drudge-trud, goose-gus’, nose-nos, raze-riezati, stack-stog, та інші, дивись: http://m-w.com.

          Емблемою словника виступає глаголичне “C”, подібно до дерева – корені, стовбур, гілки, а девіз – “від глаголання до гуглення”.

          Структура словника: Авторство й Дарування, Передмова, Скорочення, Алфавіти й звуки, Ілюстрований словник і таблиці, Бібліографія, Звук, Зв’язки, Новини, Пропозиції/записи, Пошук, і стислий виклад відомостей про USS англійською і французькою мовами.

          Словник також містить прислів’я і коротко біографічні й географічні імена – в одному реченні.

          Транскрипція, головним чином, по моделі словенського мовознавця Франца Метелко, тобто за принципом збереження глаголично-кириличних літер там, де латинський алфавіт не має єдиних, необхідних літер Ж, Ч і Ш – приклади розбіжних версій латинсько-європейського Ш: Š, SZ, Ş, CH, SCE, SCI, SCH, SH, SJ, XP. Літера Х також зберігається. В основному, старослов’янська літера єръ/Ъ транскрибується/пишеться як Ŏ (за винятком кінця слова, наприклад градъ=град), єрь/Ь як Ĕ і ´, єры/Ы як Y, ять/Ѣ як IE, носовий EA як Ę і носовий OU як Ŭ – це спроба відображення усного та письмового мовлення у більшості сучасних слов’янських мов.

          Послідовність літер наслідує порядок латинського алфавіту, а розташування глаголично-кириличних літер Ж, Ч, Ш і Х – приблизно на їх звичайних місцях. Таким чином, послідовність літер A-F і X, Y, Z відповідає математичним знакам, а порядок A-G – узгоджується із положенням музичних символів.

          Граматична термінологія – співвідноситься із терміносистемою Мелетія Смотрицького.

          Знак скорочення “~”, подібний до старослов’янського а позиційно вживається в середині слова. Він також тепер відомий і більш помітний, ніж крапка.

          Порядок мов – географічний, за Владимиром Шмилауером у: Pŕíručka slovanské toponomastiky.

          Вибір правопису заголовного слова: (1) старослов’янське/церковнослов’янське (2) новослов’янська більшість, більшість людей, мов, редакцій/груп.

          Питання “раціоналізації” написання великої літери у прикметниках, таких як македонський < Македонія, за моделлю Смотрицького і, аналогічно, Стефанів < Стефан – іще остаточно не вирішений.

          Словникова стаття складається з п’яти частин: (1) заголовне слово, (2) граматичні дані, (3) значення заголовного слова, головним чином у старослов’янській/церковнослов’янській мові, (4) правопис літературних мов, включаючи деякі діалекти, (5) історичні й етимологічні відомості, з урахуванням споріднених неслов’янських слів, із бібліографічними посиланнями – скорочення до п’яти літер і в окремих випадках ілюстрацію/таблицю. Підкреслена літера позначає велику літеру. Знак “○” означає, що стаття не завершена. У наступних параграфах наведені приклади словникових статей – “мікрословник”.

○ANTIKOSTI: ostrov v zalivie Svętago Lavrentia, vŏstoчný Kuebek, Kanada, po~ 7.893 km2~, ld~ ok~ 260, najveliчai gradĕc´ – Port-Menier; ► SR RS Антикости, HR PL Anticosti; ◄ [po 14 vk~; < FR EN Anticosti (c=k); sr~: KK ≈ Natigostec, Notiskuan].

BOGORODICA: im~ ж~; Maria, mati Iisusa Xrista, Boga i чlovieka; ► BG Богородица, MK Богородица, SR Богородица, BS Bogorodica, HR Bogorodica, SN Bogorodica, SK Bohorodička, ЧS Bohorodička, LS Boharodźićelka - Boža Maś, PL Bogarodzica/ Bogurodzica, UK Богородиця, BR Багародзица, RS Богородица; ◄ [< SS Bogorodica, sn~ Bogo+rodica, tj~ ona kotoraja Bogoч(e)lovieka rodila; pl~ GR Theotokos].

TVORITI: gl~; dielati, rabotati, чiniti; ► BG 1lj~ творя, MK 3lj~ твори, SR творити, BS tvoriti, HR tvoriti, SN tvoriti, SK tvoriť, ЧS tvořiti, LS tworić-twóriś, PL tworzyć, UK творити, BR тварыць, RS творить; ◄ [< SS tvoriti].

ZVŬK: im~ m~; шum, glas kotorý uxo moжet чu(vstvova)ti, uslyшati; ► BG звук, MK звук, SR звук, BS zvuk, HR zvuk, SN zvok, SK zvuk, ЧS zvuk, LS zwuk-zuk, PL dźwięk, UK звук, BR гук, RS звук; ◄ [< SS zvŭk`/zvęk`; sr~: AL zë; LT sonus, itp~ > FR EN idr~; SA gl~ 3lj~ ≈svanati; → ČSP59].

          Два способи користування словниковою статтею: (1) всією статтею зі старослов’янською/ етимологією