Description: S (SLOVO) – GLAGOLICA

UNIVERSALNÍ SLĂVIANSKÍ SLOVAR´

УНИВЕРСАЛЕН СЛАВЯНСКИ РЕЧНИК

УНИВЕРЗАЛЕН СЛOВEНСКИ РЕЧНИК

УНИВЕРЗАЛНИ СЛOВEНСКИ РЕЧНИК

UNIVERZALNI SLAVENSKI RJEČNIK

UNIVERZALNI SLAVENSKI RJEČNIK

UNIVERZALNI SLOVANSKI SLOVAR

UNIVERZÁLNY SLOVANSKÝ SLOVNÍK

UNIVERSÁLNÍ SLOVANSKÝ SLOVNÍK

UNIWERSALNY SŁOWJANSKI SŁOWNIK

UNIWERSALNY SŁOWJAŃSKI SŁOWNIK

UNIWERSALNY SŁOWNIK SŁOWIAŃSKI

УНІВЕРСАЛЬНИЙ СЛOВЯНСЬКИЙ СЛОВНИК

УНІВЕРСАЛЬНЫ СЛАВЯНСКІ СЛОЎНИК

УНИВЕРСАЛЬНЫЙ СЛАВЯНСКИЙ СЛОВАРЬ

 

Description: fl-blgDescription: fl-macDescription: fl-serbDescription: fl-bosDescription: fl-hrDescription: fl-sloDescription: fl-skDescription: fl-czDescription: fl-sorDescription: fl-plDescription: fl-ukraDescription: fl-belDescription: fl-rus

 

 

<probnopis>

 

 


 

Ukazatel´

 

 

▪STROITEL´STVO I DAROVANIE

▪PRIED`SLOVIE

▪S`KRATKY

▪SLOVNIK-ENCIKLOPEDIA

▪BIBLIOGRAFIA

▪NOVOSTI

▪SŎVĘZI

▪ZVŬK

▪[EN]: Universal Slavic Dictionary

▪POISK:                               Klikni!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

▪KONTAKT: Ústav slavistiky, Arna Nováka 1, 60200 Brno, Česká republika uss@chass.utoronto.ca


 

 

Stroitel´stvo i Darovanie

<probnopis>

 

REDAKCIA

Dr. Ivan DOROVSKÝ (redaktor), Brno

Dr. Artur PLACZKIEWICZ (koordinator), Toronto

Dr. Joseph SCHALLERT, Toronto

 

SŎVIETNIKI

Biologia

Dr. Sasa STEFANOVIC, Toronto

Ekonomika

°

Filologia

Dr. Radoslav VEČERKA, Brno

Filosofia

°

Fizika

Dr. Natalia N. KRASNOPOLSKAIA, Toronto

Geografia

°

Historia

Dr. Piotr WRÓBEL, Toronto

Informatika

Dr. Vojtěch MERUNKA, Praha

Teologia

Dr. T. Allan SMITH, Toronto

 

SŎTRUDNIKI

Dr. Vanda BABIČ, Ljubljana

Dr. Natalia Leonidivna BILYK, Kyev

Dr. Wiesław BORYŚ, Kraków

Dr. Emilija CRVENKOVSKA, Skopje

Dr. Sofija GADŽIJEVA, Zagreb

Dr. Mateo ŽAGAR, Zagreb°

Dr. Peter ŽEŇUCH, Bratislava

Adijata IBRIŠIMOVIĆ-ŠABIĆ, magister, Sarajevo

Dr. Ajoy Kumar KARNATI, Delhi

Dr. Pavel KREJČÍ, Brno°

Dr. Michael KUNICHIKA, New York

Dr. Milica LUKIĆ, Osijek

Grazyna MATUSZEWSKA, magister, Pretoria

Dr. Ljupčo MITREVSKI, Skopje

Dr. Dorota MUSZYŃSKA-WOLNY, Warszawa

Dr. Motoki NOMACHI, Sapporo

Dr. Dragana OBRADOVIĆ, Toronto

Dr. Beata RASZEWSKA-ŻUREK, Kraków

Dr. Jiří REJZEK, Praha

Dr. Václav ŠTĚPÁNEK, Brno

Dr. Sanja ZUBČIĆ, Rijeka

 

USTAVLIENIE

Stanislav ORLOV (Internet-ustroj), Maria GRINEV, Grace MONTICCIOLO, Olga PONICHTERA, Wasyl SYDORENKO, Jan SCHALLERT, Juli SHVETS, Nadia ZAVOROTNA (sŏvietniki), Nicholas BOLDIREFF, Jovan BOSEOVSKI, Ivan CANJAR, Adriána DOLINSKÝ, Roman GALADZA, Paul HUMNISKI, Tony MARKOVSKI, Velichko MIHAYLOV, Mirosław RUTA, Jaroslaw SHUDRAK

 

DAV´CI

Hrvoje BOŽIĆ, Vrbovsko

Kristijan BOŽIĆ, Vrbovsko

Antonija CANJAR, Mississauga

Tonka IVANKOVIĆ, Oštarije

KANEFF GROUP OF COMPANIES, Brampton

PETRO JACYK RESOURCE CENTRE (biblioteчna sluжba), Toronto

RACEWAY CHRYSLER DODGE JEEP, Toronto

SLAVIC CHRISTIAN SOCIETY / SOCIÉTÉ CHRÉTIENNE SLAVE /

SLĂVIANSKO XRISTIANSKOE SŎBRANIE, Mississauga

UNIVERSITY OF TORONTO (Internet-osnovanie), Toronto

Dragica VRBANAC, Hamilton

 

Daruj(te) v imę: U. S. SLOVAR # 11042-004-1104-0512-5249357,

na bank i adres, TD Canada Trust, 77 Bloor St. W.,

Toronto ON M5S 1M2 Canada;

E~darovanie: U. S. SLOVAR # 11042-004-1104-0512-5249357,

TD Canada Trust, Routing # ABA026009593,

Swift Code TDOMCATTTOR

 

Blagodarim` vam mnogo za vaшe darovanie i vsiem dav´cem s´rdĕчna i velika xvala!

 

© HTTP://USS.UTORONTO.CA 2007

▲NA V´RX ◄◄DO UKAZATEL´A

 

 


Pried`slovie

<probnopis>

 

 

OBJĘM/SŎSTAV

 

Предговор [MK]

Predgovor [BS]

Przedmowa [PL]

Передмова [UK]

Предисловие [RS]

 

ПРЕДГОВОР

<probnopis>

1

В

о 1985 година, словенските цркви во округот Торонто прославија литургија во полската црква на Свети Максимилијан Колбе по повод 1100 годишнината на евангелискиот труд на солунските браќа, светите Кирил и Методиј. Потоа, отец Станислав Бак и Војчех Строк предложија поддршка на старословенскиот јазик, “Словенското Христијанско Собрание” го прифати, а славистите од “Универзитетот Торонто”, професорите Давид Хантли, Богдан Будурович и дуги го помогнаа тоа. Како скромен плод на тaа дејност се јавува, покрај литургиските дејствија, песната O Kanada на словенски. Како резултат на соработката на славистите од “Универзитетот Торонто” и Универзитетот “Масарик” во Брно, врз основа на изданието на чешката и руската Академија на науки Старославянский словарь и други сесловенски речници, сега се појавува и првиот “Универсальный славянский словарь” / “Универзален словенски речник” [USS] на Интернет – мал, но во перспектива енциклопедиски.

          USS е практичен речник, тој исто така има и оригинални академски елементи, такви како (1) реален поглед на етимолошката теорија за реконструкција на празборовите, на пример, современото словенски збор, бугарски [BG] църква, македонски [MK] црква, српски [SR] црква, босански [BS] crkva, хрватски [HR] crkva, словенечки [SN] cerkev, словачки [SK] cirkev, чешки [ЧS] církev, лужичко-српски [LS] cyrkew-cerkwja, полски [PL] cerkiew, украински [UK] церква, белоруски [BR] царква, руски [RS] церковь, старословенско [SS] crĕky/cirky, основно словенско [OS] crkv<crk, место некоја хипотетичка реконструкција, и (2) се зема предвид дека историски, населението и цивилизацијата во Европа се раширила, главно, од југ и исток на север и запад, скептицизмот со обезвреднување на словенските лингвистички древности, како од страна на Словените, така и од други, на пример во англискиот речник “Websters Dictionary”, зборовите bad-bieda, beat-biti, brow-brov’, dare-drĕzo, drub-drobit’, drudge-trud, goose-gus’, nose-nos, raze-riezati, stack-stog, и други, види: http://m-w.com.

          Како амблем на речникот се јавува глаголското “С”, слично на дрво – корен, стебло, ветка, а како мото “от глаголания до гугления”.

          Редослед во речникот: Авторство и дарување, Предговор, Кратенки, Азбуки и гласови, Илустриран речник и таблици, Библиографија, Звук, Врски, Новости, Записи, Пребарување и кратко излагање за USS на англиски и француски.

          Речникот исто така содржи пословици, и накусо биографски и географски имиња – во по една реченица.

          Транскрипцијата, во најголем дел, е според моделот на словенечкиот лингвист Франц Метелко, односно според принципот на чување на глаголско-кирилските букви таму каде што латинската азбука нема единствени неопходни букви Ж, Ч и Ш – примери на смешани верзии на латинско-европското Ш: Š, SZ, Ş, CH, SCE, SCI , SCH , SH, SJ, XP. Буквата Х исто така се чува. Во основа, старословенската буква Ъ се транскрибира / пишува како Ŏ (освен на крајот на зборот, на пример град`=град), Ь како Ĕ и ´, Ы како Y, јат/Ѣ како IE, малиот јус / Ѧ како Ę и големиот јус / Ѫ како Ŭ – тоа е обид да се прикаже усната и писмената реч во мнозинството словенски јазици.

          Редоследот на буквите е како во латиницата, а глаголско-кирилските букви Ж, Ч, Ш и Х се приближно на своите обични места. На таков начин, редоследот на буквите AF и X, Y, Z е во согласност со математичките знаци, а редоследот AG во согласност со музичките симболи.

          Граматичката терминологија – според Мелетиј Смотрицки.

          Знакот за скратување “~”, е како старословенскиот, се употребува во средина на буквата. Овој знак се употребува и денес, и е позабележителен од точката.

          Редоследот на јазиците е географски, според Владимир Шмилауер во Pŕíručka slovanské toponomastiky.

          Изборот на правописот на заглавниот збор: (1) старословенски/црковнословенски (2) новословенско мнозинство – мнозинство на луѓе, јазици, редакции/групи.

          Прашањето за “рационализација” на употребата на големата буква во придавките, како Македонский < Македония, според моделот на Смотрицки и аналогно, Стефанов < Стефан – уште не е решен.

          Речничката статија има 5 дела: (1) заглавен збор, (2) граматички податоци (3) значење на заглавниот збор, главно старословенски/црковнословенски, (4) правопис во литературните јазици, вклучувајќи и некои дијалекти, (5) историски и етимолошки податоци, вклучувајќи несловенски зборови, со библиографски податоци – скратени во 5 букви и во некои случаи илустрација/табела. Подвлечената буква ја означува големата буква. Знакот “○” означува дека статијата е незавршена. Во следните параграфи се дадени примери на речнички статии – “микроречник”.

ANTIKOSTI: ostrov v zalivie Svętago Lavrentia, vŏstoчný Kuebek, Kanada, po~ 7.893 km2~, ld~ ok~ 260, najveliчai gradĕc´ – Port-Menier; ► SR RS Антикости, HR PL Anticosti; ◄ [po 14 vk~; < FR EN Anticosti (c=k); sr~: KK ≈ Natigostec, Notiskuan].

BOGORODICA: im~ ж~; Maria, mati Iisusa Xrista, Boga i чlovieka; ► BG Богородица, MK Богородица, SR Богородица, BS Bogorodica, HR Bogorodica, SN Bogorodica, SK Bohorodička, ЧS Bohorodička, LS Boharodźićelka - Boža Maś, PL Bogarodzica/ Bogurodzica, UK Богородиця, BR Багародзица, RS Богородица; ◄ [< SS Bogorodica, sn~ Bogo+rodica, tj~ ona kotoraja Bogoч(e)lovieka rodila; pl~ GR Theotokos].

PIESN´ BOGORODICE

Bogorodice Dievo, raduj sę, blagodatnaja Marie, Gospod´ s tobojŭ, blagoslov(li)ena ty v жenax i blagoslov(li)en plod чrieva tvojego, jako Spasa rodila jesi duш naшix.

TVORITI: gl~; dielati, rabotati, чiniti; ► BG 1lj~ творя, MK 3lj~ твори, SR творити, BS tvoriti, HR tvoriti, SN tvoriti, SK tvoriť, ЧS tvořiti, LS tworić-twóriś, PL tworzyć, UK творити, BR тварыць, RS творить; ◄ [< SS tvoriti].

ZVŬK: im~ m~; шum, glas kotorý uxo moжet чu(vstvova)ti, uslyшati; ► BG звук, MK звук, SR звук, BS zvuk, HR zvuk, SN zvok, SK zvuk, ЧS zvuk, LS zwuk-zuk, PL dźwięk, UK звук, BR гук, RS звук; ◄ [< SS zvŭk`/zvęk`; sr~: AL zë; LT sonus, itp~ > FR EN idr~; SA gl~ 3lj~ ≈svanati; → ČSP59].

          Има два начина на користење со речничката статија: (1) цела статија со старословенски/етимологија и сите современи литературни јазици (2) кој било од два современи јазици, вклучувајѓи современ јазик - старословенски/етимологија, на пример, BG-PL, MK-SN, SR-UK, BS-LS, HR-RS, SK-BR, ЧS-RS; PL-SS/etimologia. Исто така, можно е и разгледување/ пребарување по азбучни списоци/свитоци.

          Во развитокот на лексиката предност имаат основните зборови, без оглед на нивното место во азбуката, на пример, учи, ден, ноќ, Среќен Божик!, фабрика, волја, сега, мисли, оди, број, дише, каде, слобода, дом, трева, игра, вода, дружење, златно правило, ракета, пченица, брат и така натаму. Најмал прилог: (1) една речничка статија со околу 40 збора или (2) 1 таблица, на пример, азбука – Главните азбуки на светот, ера – Разни ери, име – Општи словенски имиња, календар – Постојан календар, молитва – Оче наш, Хомоними “позор” и други, Периодичен систем на елементи, Планети, Пословици, Префикси, Словенска митологија, SS BG MK SR BS HR SN SK ЧS LS PL UK BR RS – текстот од Јован 1:1-14 слично на примерот на Адам Фаловски и Богдан Сендеро во Biesiada słowiańska, Суфикси, Христијанство – Симболот на верата, заповеди – 10 Заповеди, Зодиак, или (3) 1 илустрација, на пример, автомобил, црква – Казански собор, дијалект – Карта на словенски дијалекти, хармоника, глаголица – Киевски листови, икона, карта на светот, кирилица – Супрасалски ракопис, кит, коњ, крст, лист, кајче, мост, мозок, око, орел, перо, пила, велигденско јајце, ремен, санки, спутник, срце, слон, сноп, стадион, стол, свеќа, вилушка, чаша и зебра.

          Се надеваме дека студентите, лингвистите на словенските академии на науки и универзитети и други лица ќе учествуваат и ќе се вклучуваат “википедиски”, во создавањето, развивањето и чувањето на USS на Интернет – според моделот на Universal Dictionary Systems http://dicts.info/ud.php, The Dictionary of Old English http://www.doe.utoronto.ca, http://chass. utoronto.ca/~wulfric/academie и Lexicon recentis latinitatis http://www.vatican.va. Со таа цел ја поздравуваме пожртвуваноста на приватни лица, здруженија и фондови, а исто така и од владини институции вклучувајѓи ги словенските министерства за образование, Европската унија и УНЕСКО. Се надеваме дека речникот ќе биде полезен за учениците, студентите и предавачите во школите и универзитетите, за туристите, деловните луѓе и за сите заинтересирани – бесплатно. За многу години – многаја лета!

          На крајот, USS може да биде издаден во формат на книга, во размер 30 x 22,5 сантиметри, големина која е згодна за книжна полица а дава можност за максимално користење и минималнo обременетост на еден том – како и во џебен формат, книжен и електронски.

 

2

С

ловенскиот збор во прв пат бил запишан во книга, од светите Кирил и Методиј околу 863-та година, дословно: “Во почетокот беше Зборот, и Зборот беше од Бога, и зборот беше Бог... и Зборот стана плот и се всели во нас.” Овие зборови од евангелието биле сосема умесни, бидејќи пишувањето е форма на овоплотување на усната реч. До 9-ти век Словените употребувале несистемски, неалфабетски знаци за запишување на свои зборови и немале свои книги – алфабетското пишување се појавило на светот околу 15 век од старата ера. Светите Кирил и Методиј ги превеле од грчки на словенски Библијата, Литургијата, Закон судный людем и други книги и така го кодифицирале првиот словенски литургиски и книжевнолитературен јазик.

          Словенскиот ги користел главно глаголската и кирилската азбука, според принципот 1 глас = 1 буква. Неговата граматичка структура во споредба со граматичката структура на современите словенски јазици е: 9 зборовни групи (без член, како латинскиот), еднина, множина и двоина, 7 падежи, глаголот има инфинитив, а исто така и супин, на пример loviti и lovit`, во синтаксата склоност кон датив и така натаму. Лексиката/речникот – словенска, со додатоци од грчки, латински, еврејски и германски зборови. Словенскиот јазик не располагал со богат речник, но тој бил “прецизен и еластичен како грчкиот, енергичен и стегнат како латинскиот, а точен и јасен како секој од нив.” – John Lawrence, A History of Russia.

          Во текот на вековите географските, политичките и религиозните сили ја ослабнале целината и единството на старословенскиот јазик. По 14-от век разни дијалекти и редакции (4) постепено се развиле во множество словенски литературни јазици, напишани со изменета кирилица и латиница – под религиозно влијание. Глаголицата опстојувала во Хрватска до 20-тиот век, но сега таа е мртва. Глаголските букви P и V, кирилските букви E, I, N, X i З, и делумно Б, Д i У, биле слични, а A, K, M, O и Т се еднакви со латинските букви. Не гледајќи на сличноста, кирилицата и лaтиницата претставуваат голема, видлива поделба на словенското писмо.

          Во старословенскиот постоеле дијалекти и двојство во ортографијата. Тие и сега постојат понекаде во литературните јазици, на пример, во српскиот и хрватскиот vek/vijek/vjek и многу други слични на тоа, во полскиот Bogarodzica/Bogurodzica, во рускиот бегат/бежат, и други. Неголеми, но разлики што се слушаат, постојат и меѓу двајца луѓе што зборуваат на еден дијалект.

          Малку познати показатели на органското единство на словенските говори се (1) приемственост на преодните и погранични дијалекти, мост меѓу литературните јазици, (2) блискост на суфиксите како собрa-ние, друж-ба, прав-да, туѓин-ец, учи-тел, звуц-и, глагол-ица, длабоч-ина, Словен-ка, сред-ни, посред-ник, солидар-ност, бугар-ски, потом-ство, добр-ота, молит-ва и (3) блискост на речиси незапишаните вулгарни зборови; види: Самуел Богумил Линде, Słownik języka polskiego и Владимир Анич и други, Hrvatski enciklopedijski rječnik.

          Сега има 13 (14) словенски литературни јазици и уште неколку се стремат да станат тоа. Тие се распространети во групи јужно од Дунав на Балканот, југоисточната група околу реката Струма, бугарски и македонски, југозападната група околу реката Сава, српскиот, босанскиот, хрватскиот и словенечкиот; северно од Дунав северозападната група, словачки, чешки, лужичко-српски (2 верзии, слично на норвешкиот) и полски, и североисточната група околу реката Днепар, украински, белоруски и руски јазик. Низ вековите, значајни центри на старословенскиот јазик биле во 9-ти и 10-ти век во Македонија, Бугарија и Моравија (Република Словакија и Чехија), во 14-ти век во Бугарија, во 17-ти век во Полска, Украина и Белорусија и потоа во Русија. Сега, старословенскиот обично се нарекува црковнословенски и со него се користат за богослужба во словенските цркви, особено во руската.

          Словенските црковни и литературни јазици сега се употребуваат во словенските земји во Евроазија, на Арктик и Антарктик, во Австралија и САД, во Канада, особено од Полјаците и Украинците, и во другите краеви на светот. Вкупно постојат околу 300 милиони Словени. Половината од Словените зборуваат на руски јазик, којшто исто така е најраспространет јазик на европскиот континенет, еден од шесте официјални јазици на ООН, прв јазик на космичката ера и јазик на беседите на претседателот Горбачов и на папата Јован Павле II. Во споредба со најраспространетиот јазик на светот, кинескиот, на кој зборуваат/пишуваат околу 1.300 милиони, од нив околу 1.200 милиони етнички Кинези. На англиски зборуваат околу 400 милиони од нив околу 110 милиони етнички англичани, а на француски околу 110 милиони, од нив околу 80 милиони етнички Французи.

 

3

С

тарословенски јазик – развиток и особености.○

 

 

Б

угарски јазик – развиток и особености.○

 

 

М

акедонски јазик – развиток и особености.○

 

 

С

рпски јазик – развиток и особености.○

 

 

Б

осански јазик – развиток и особености.○

 

 

Х

рватски јазик – развиток и особености.○

 

 

С

ловенечки јазик – развиток и особености.○

 

 

С

ловачки јазик – развиток и особености.○

 

 

Ч

ешки јазик – развиток и особености.○

 

 

Л

ужичкосрпски јазик – развиток и особености.○

 

 

П

олски јазик – развиток и особености.○

 

 

У

краински јазик – развиток и особености.○

 

 

Б

елоруски јазик – развиток и особености.○

 

 

Р

уски јазик – развиток и особености.○

 

 

РЕДАКЦИЈА, Брно-Торонто, 2007.

Македонска верзија, Скопје, 2009.

 

 

Predgovor

 

1

G

odine 1985. slavenske crkve u okrugu Toronto, u poljskoj crkvi svetog Maksimilijana Kolbea, liturgijom su proslavile 1100-tu godišnjicu (j)evangelističkog rada solunske braće, svetih Ćirila i Metodija. Nakon toga su otac Stanislav Bak (Stanisław Bąk) i Vojćeh Strok (Wojciech Strok) predložili projekt podrške i promicanja staroslavenskog jezika, projekat koji je usvojiloSlăviansko Xristianskoe Sŏbraniei kojem su pomogli slavisti Univerziteta Toronto, profesori David Hantli (Huntley), Bogdan Budurović (Budurowicz) i drugi. Skroman rezultat ovog zalaganja je, pored liturgijskog djelovanja, i prijevod teksta kanadske himne “O, Kanado” na slavenski jezik. Kao rezultat saradnje slavista Univerziteta Toronto i Univerziteta “Masarik” iz Brna, a na osnovu izdanja rječnika Češke i Ruske akademije nauka, Старославянский словарь, kao i drugih sveslavenskih rječnika, sada se pojavljuje prvi “Универсальный славянский словарь” / “Univerzalni slavenski rječnik” [USS] na internetu – za sada mali, ali s ciljem da postane enciklopedijski.

          USS je praktični rječnik koji sadrži i originalne elemente kao što su (1) realan pogled na etimološku teoriju o rekonstrukciji prariječi, na primjer, savremena slavenska riječ, bugarski [BG] църква, makedonski [MK] црква, srpski [SR] црква, bosanski [BS] crkva, hrvatski [HR] crkva, slovenački [SN] cerkev, slovački [SK] cirkev, češki [ЧS] církev, lužičkosrpski [LS] cyrkew-cerkwja, poljski [PL] cerkiew, ukrajinski [UK] церква, bjeloruski [BR] царква, ruski [RS] церковь, staroslavenski [SS] crĕky/cirky, osnova slavenska [OS] crkv<crk – umjesto drugih hipotetičkih rekonstrukcija, i (2) uzimajući u obzir da su se, historijski, stanovništvo i civilizacija u Evropi širili uglavnom od juga i istoka na sjever i zapad – sadrži nova mišljenja o obezvrjeđivanju slavenske lingvističke starine, kako od samih Slavena, tako i od drugih, na primjer, možete pogledati u engleskom rječniku “Webster’s Dictionary” riječi kao što su: bad - bieda, beat - biti, brow - brov´, dare - drĕzo, drub - drobit´, drudge - trud, goose - gus´, nose - nos, raze - riezati, stack - stog, i mnoge druge na http://m-w.com.

          Logo rječnika je glagoljsko “S”, slično drvetu sa korijenjem, stablom i granama, a moto/slogan je “ot glagolania do googlenia”.

          Rječnik je uređen na sljedeći način: Autorstvo i sponzori, Predgovor, Skraćenice, Alfabeti i zvuci, Ilustrovani rječnik i tabele, Bibliografija, Zvuk, Veze/linkovi, Novosti, Rječničke bilješke, Pretraživanje, i kratka informacija o USS-u na engleskom i francuskom jeziku.

          Rječnik također sadrži poslovice i, ukratko, biografska i geografska imena – u jednoj rečenici.

          Transkripcija je uglavnom rađena prema modelu slovenačkog lingviste Franca Metelka, to jest po principu očuvanja glagoljsko-ćiriličnih slova na mjestima gdje latinični alfabet nema jedinstveno rješenje za slova Ж, Ч i Ш – kao ilustracija mogu poslužiti različite verzije latinično-evropskog Ш: Š, SZ, Ş, CH, SCE, SCI, SCH, SH, SJ, XP. Zadržano je također i slovo X. Staroslavensko slovo jer` transkribovano je / piše se uglavnom kao Ŏ (osim na kraju riječi, na primjer grad`=grad), jer´ se bilježi kao Ĕ i kao znak ´, jery kao Y, jat kao IE, nazalno E/A kao Ę i nazalno O/U kao Ŭ – što predstavlja pokušaj da se iskaže usmena i pisana riječ većine savremenih slavenskih jezika.

          Redoslijed slova je kao u latinici, dok su glagoljsko-ćirilična slova Ж, Ч, Ш i Х otprilike na svom uobičajenom mjestu. Na taj način, poredak slova AF i X, Y, Z u skladu je sa matematičkim znakovima, a poredak AG u skladu je sa muzičkim simbolima.

          Korištena je gramatička terminologija Meletija Smotrickog.

          Znak kraćenja, skraćenica “~”, sličan je staroslavenskom, ali se ne piše iznad, nego u sredini riječi. Osim toga, danas je taj znak općepoznat i uočljiviji je nego tačka.

          Poredak jezika je geografski, prema Vladimiru Šmilaueru, u: Pŕíručka slovanské toponomastiky.

          Odabir pravopisa za naslovnu riječ biran je: (1) prema staroslavenskom/crkvenoslavenskom, (2) prema novoslavenskoj većini – većini ljudi, jezika, redakcija/grupa.

          Pitanje “racionalizacije” u pisanju velikog slova kod pridjeva kao što su makedonski < Makedonija, po modelu Smotrickog i, analogno, Stefanov < Stefan – još nije riješeno.

          Rječnički članak sastoji se od 5 dijelova: (1) naslovna riječ, (2) gramatički podaci, (3) značenje naslovne riječi, uglavnom prema staroslavenskom/crkvenoslavenskom jeziku, (4) pravopis književnih jezika, uključujući i neke dijalekte, (5) historijski i etimološki podaci, uključujući srodne neslavenske riječi sa bibliografskim bilješkama – skraćenim na 5 slova (znakova) i, u nekim slučajevima, ilustracija/tabela. Podvučeno slovo označava veliko početno slovo. Znak “○” označava da članak nije završen. U sljedećim paragrafima dati su primjeri rječničkog članka – “mikrorječnik”.

ANTIKOSTI: ostrov v zalivie Svętago Lavrentia, vŏstoчný Kuebek, Kanada, po~ 7.893 km2~, ld~ ok~ 260, najveliчai gradĕc´ – Port-Menier; ► SR RS Антикости, HR PL Anticosti; ◄ [po 14 vk~; < FR EN Anticosti (c=k); sr~: KK ≈ Natigostec, Notiskuan].

BOGORODICA: im~ ж~; Maria, mati Iisusa Xrista, Boga i чlovieka; ► BG Богородица, MK Богородица, SR Богородица, BS Bogorodica, HR Bogorodica, SN Bogorodica, SK Bohorodička, ЧS Bohorodička, LS Boharodźićelka - Boža Maś, PL Bogarodzica/ Bogurodzica, UK Богородиця, BR Багародзица, RS Богородица; ◄ [< SS Bogorodica, sn~ Bogo+rodica, tj~ ona kotoraja Bogoч(e)lovieka rodila; pl~ GR Theotokos].

PIESN´ BOGORODICE

Bogorodice Dievo, raduj sę, blagodatnaja Marie, Gospod´ s tobojŭ, blagoslov(li)ena ty v жenax i blagoslov(li)en plod чrieva tvojego, jako Spasa rodila jesi duш naшix.

TVORITI: gl~; dielati, rabotati, чiniti; ► BG 1lj~ творя, MK 3lj~ твори, SR творити, BS tvoriti, HR tvoriti, SN tvoriti, SK tvoriť, ЧS tvořiti, LS tworić-twóriś, PL tworzyć, UK творити, BR тварыць, RS творить; ◄ [< SS tvoriti].

ZVŬK: im~ m~; шum, glas kotorý uxo moжet чu(vstvova)ti, uslyшati; ► BG звук, MK звук, SR звук, BS zvuk, HR zvuk, SN zvok, SK zvuk, ЧS zvuk, LS zwuk-zuk, PL dźwięk, UK звук, BR гук, RS звук; ◄ [< SS zvŭk`/zvęk`; sr~: AL zë; LT sonus, itp~ > FR EN idr~; SA gl~ 3lj~ ≈svanati; → ČSP59].

          Moguća su dva načina korištenja rječničkog članka: (1) u cijelosti, sa staroslavenskim/etimologijom i svim savremenim književnim jezicima ili (2) kombinovanjem bilo koja dva savremena jezika, uključujući i kombinaciju savremeni jezik - staroslavenski/etimologija, na primjer BG-PL, MK-SN, SR-UK, BS-LS, HR-RS, SK-BR, ЧS-RS, PL-SS/etimologija. Također je moguće pretraživanje po alfabetskom poretku.

          Što se tiče razvoja leksike, prioritet imaju osnovne riječi, bez obzira na njihovo mjesto u alfabetu, na primjer riječi kao: učiti, dan, noć, Sretan Božić!, fabrika, volja, sada, misliti, hodati, broj, disati, gdje, sloboda, dom, trava, igra, voda, prijateljstvo, zlatno pravilo, raketa, pšenica, brat itd. Minimalni doprinos čini: (1) jedan članak u rječniku dužine oko 40 riječi, ili (2) jedna tabela, na primjer, alfabet – Osnovni alfabeti svijeta, era – Razne epohe, ime – Opća slavenska imena, kalendar – Stalni kalendar, molitva – Oče naš, Homonimi – pozor (sramota) i drugi, Periodni sistem elemenata, Planete, Poslovice, Prefiksi, Slavenska mitologija, SS BG MK SR BS HR SN SK ЧS LS PL UK BR RS – tekst (J)evanđelja po Ivanu/Jovanu 1:1–14, poput primjera kojeg navode Adam Falovski (Fałowski) i Bogdan Sendero u Biesiada słowiańska, Sufiksi, Hrišćanstvo/Kršćanstvo – Simbol vjere, zapovijed – Deset zapovijedi, Zodijak, ili (3) jedna ilustracija, na primjer, automobil, crkva – Kazanska crkva, dijalekt – Karta slavenskih dijalekata, harmonika, glagoljica – Kijevski listovi, ikona, karta svijeta, ćirilica – Suprasaljski rukopis, kit, konj, krst, list, lađa, most, mozak, oko, orao, pero, petlja, pila, pisanica, remen, saonice, srce, slon, snop, saputnik, stadion, stol, svijeća, viljuška, čaša i zebra.

          Nadamo se da će studenti, lingvisti slavenskih akademija nauka i univerziteta, kao i druga lica uzeti učešća i da će se uključivati pomalo, “vikipedijski”, u izradu, razvoj i očuvanje USS-a na internetu – prema modelu Universal Dictionary Systems http://dicts.info/ud.php, The Dictionary of Old English http://www.doe.utoronto.ca, http://chass.utoronto.ca/~wulfric/academie i Lexicon recentis latinitatis http://www.vatican.va. U tom cilju pozdravljamo priloge pojedinaca, korporacija i fondova, također i vladinih agencija i institucija, uključujući i slavenska ministarstva obrazovanja, Evropsku zajednicu i UNESKO. Ovim putem izražavamo i nadu da će rječnik biti od koristi učenicima, studentima i predavačima u školama, turistima, poslovnim ljudima i svima zainteresovanima – i to besplatno. Mnogaja ljeta!

          I na kraju, USS se može štampati i objaviti u obliku knjige, dimenzija 30 x 22,5 cm, što je format koji je podesan za standardne bibliotečke police a maksimalno iskorištava i minimalno opterećuje jedan tom; također, može biti objavljen u džepnom formatu – štampanom i elektronskom.

 

2

R

iječ slavensku prvi su put u knjigu zapisali Sveti Ćirilo i Metodije oko 863. godine, doslovno: “U početku bijaše Riječ, i Riječ bijaše u Boga, i Riječ bijaše Bog... I Riječ tijelom postade i nastani se među nama.” Ove riječi iz (J)evanđelja bile su vrlo umjesne, jer pisanje i jeste oblik utjelovljenja usmenoga govora. Do IX vijeka Slaveni su koristili nesistemske, nealfabetske znakove za zapisivanje svojih riječi, i nisu imali vlastite knjige – alfabetsko pisanje pojavilo se u svijetu oko XV vijeka stare ere. Sveti Ćirilo i Metodije preveli su sa grčkog na slavenski jezik Bibliju, Liturgiju, Zakon sudnyj ljudem [Zakon sudnji ljudima] i druge knjige, i na taj način kodifikovali prvi slavenski liturgijski i književni jezik.

          Slavenski jezik koristio se glagoljskim i ćiriličnim alfabetom – uglavnom po principu 1 zvuk = 1 slovo. Njegova gramatička struktura može se uporediti sa gramatičkim strukturama savremenih slavenskih jezika: devet vrsta riječi (bez člana, poput latinskog), jednina, množina, a također i dual (dvojina), sedam padeža, glagolski oblik infinitiva i, također, supina, na primjer, loviti i lovit`, u sintaksi sklonost ka dativu i tako dalje. Leksika je bila slavenska, uz dodatak grčkih, latinskih, hebrejskih i njemačkih riječi. Slavenski jezik nije imao bogat leksički sastav, ali je “bio prefinjen i prilagodljiv kao grčki, energičan i sažet kao latinski i precizan i jasan kao oba” – Džon Lorens (John Lawrence), A History of Russia.

          Tokom vijekova centrifugalne geografske, političke i religiozne sile oslabile su cjelovitost i jedinstvo staroslavenskog jezika. Nakon XIV vijeka, različiti dijalekti i redakcije (4) postepeno su se razvili u mnoštvo slavenskih književnih jezika, koji su se pisali izmijenjenom ćirilicom i latinicom – pod utjecajem religije. Glagoljica je bila prisutna u Hrvatskoj do XX stoljeća, ali je sada izumrla. Glagoljska slova P i V, ćirilična slova E, I, N, X i З, i djelomično Б, Д i У, bila su slična, dok su ćirilična A, K, M, O i T identična latinskim slovima. Bez obzira na sličnost, ćirilica i latinica predstavljaju veliku, vidljivu i očiglednu podjelu slavenskog pisanja.

          U staroslavenskom su postojali dijalekti i dvostruka ortografija, što se sačuvalo i do danas u književnim jezicima, na primjer, u srpskom, hrvatskom, bosanskom vek/v(i)jek/vijek i mnogi drugi slični primjeri, u poljskom Bogarodzica/Bogurodzica, u ruskom бегать/бежать i slično. Neznatne razlike mogu se uočiti i kod dva čovjeka koji govore isti dijalekat.

          Malo poznati pokazatelji organskog jedinstva slavenskih govora su: (1) kontinuitet prelaznih i graničnih dijalekata, most među književnim jezicima, (2) bliskost sufiksa kao što su sabir-anje, druž-ba, prav-da, stran-ac, učit-elj, zvuc-i, glagolj-ica, dub-ina, Slaven-ka, sred-nji, posred-nik, solidar-nost, bugar-ski, potom-stvo, dobro-ta, molit-va, i (3) bliskost skoro nezabilježenih vulgarnih riječi; pogledati: Samuel Bogumil Linde, Słownik języka polskiego, i Vladimir Anić i drugi, Hrvatski enciklopedijski rječnik.

          Danas postoji 13 (14) slavenskih književnih jezika, i još nekoliko koji su na putu da to postanu. Smješteni su u grupe, južno od Dunava na Balkanu, jugoistočna grupa oko rijeke Strumice – bugarski i makedonski, jugozapadna grupa oko rijeke Save – srpski, bosanski, hrvatski i slovenački, sjeverno od Dunava, sjeverozapadna grupa – slovački, češki, lužičkosrpski (dvije verzije, poput norveškog) i poljski, i sjeveroistočna grupa, oko rijeke Dnjepar – ukrajinski, bjeloruski i ruski jezik. Tokom vijekova značajni centri staroslavenskog jezika bili su: u IX i X vijeku u Makedoniji, Bugarskoj i Moravskoj (republike Slovačka i Češka), u XIV vijeku u Bugarskoj, u XVII vijeku u Poljskoj, Ukrajini i Bjelorusiji, a sada u Rusiji. Danas se taj staroslavenski jezik obično naziva crkvenoslavenskim/ novocrkvenoslavenskim, koji se koristi u bogosluženju u slavenskim crkvama, uglavnom u pravoslavnim i najviše u ruskoj.

          Slavenski crkveni i književni jezici danas su zastupljeni u slavenskim zemljama Evroazije, na Arktiku i Antarktiku, u Australiji i SAD-u, u Kanadi, posebno u poljskim i ukrajinskim zajednicama, kao i u drugim krajevima svijeta. Postoji ukupno oko 300 miliona Slavena. Polovina govori na ruskom jeziku, koji je ujedno i najrasprostranjeniji jezik evropskoga kontinenta, jedan od šest zvaničnih jezika OUN-a, prvi jezik kosmičke ere i jezik na kojem su razgovarali predsjednik Gorbačov i papa Ivan Pavle II. Poređenja radi – najrasprostranjeniji jezik na svijetu je kineski, na kojem govori/piše oko 1.300 miliona ljudi, od kojih su 1.200 miliona pripadnici etničke skupine Kineza. Na engleskom jeziku govori otprilike 400 miliona ljudi, od kojih je 110 miliona Engleza, a na francuskom oko 110 miliona, od kojih je 80 miliona Francuza.

 

3

S

taroslavenski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

B

ugarski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

M

akedonski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

S

rpski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

B

osanski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

H

rvatski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

S

lovenački jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

S

lovački jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

Č

eški jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

L

užičkosrpski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

P

oljski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

U

krajinski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

B

jeloruski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

R

uski jezik – razvoj i osobenosti.○

 

 

REDAKCIJA, Brno-Toronto, 2007.

Bosanska verzija: mr. Adijata Ibrišimović-Šabić, dr. Amela Šehović, mr. Josip Raos, Sarajevo, 2009.

 

 


 

PRZEDMOWA

<probnopis>

1

W

1985 roku słowiańskie cerkwie w okręgu Toronto uczciły liturgią w kościele polskim Świętego Maksymiliana Kolbe, 1100 rocznicę ewangelicznego dzieła braci sołuńskich, Świętych Cyryla i Metodego. Potem ojciec Stanisław Bąk i Wojciech Strok zaproponowali projekt podtrzymania starosłowiańskiego języka, Zgromadzenie Słowiańsko-chrześcijańskie” go przyjęło, a slawiści z Uniwersytetu Toronto, profesorowie Dawid Huntley, Bogdan Budurowicz i inni – wspomogli. Skromnym efektem tego okazała się, oprócz liturgicznych czynności, pieśń O Kanado po słowiańsku. W rezultacie działań slawistów Uniwersytetu Toronto i Uniwersytetu Masaryka w Brnie, na podstawie wydawnictwa Czeskiej i Rosyjskiej Akademii Nauk Cтарословянского словаря i innych słowników ogólnosłowiańskich, pojawia się teraz “Uniwersalny Słownik Słowiański” [USS] w internecie – jeszcze mały, ale w perspektywie encyklopedyczny.

          USS – to praktyczny słownik, ale posiada też elementy oryginalne, jak (1) realny stosunek do etymologicznych teorii i rekonstrukcji prasłów, np. współczesne słowiańske słowo, bułgarskie [BG] църква, macedońskie [MK] црква, serbskie [SR] црква, bośniackie [BS] crkva, chorwackie [HR] crkva, słoweńskie [SN] cerkev, słowackie [SK] cirkev, czeskie [ЧS] církev, łużyckie [LS] cyrkew-cerkwija, polskie [PL] cerkiew, ukraińskie [UK] церква, białoruskie [BR] царква, rosyjskie [RS] церковь, starosłowiańskie [SS] crĕky/cirky, ogólnosłowiańskie [OS] crkv<crk – zamiast hipotetycznych rekonstrukcji i (2) uwzględnienie historycznego zasiedlania i cywilizowania Europy, które rozszerzało się od południa i wschodu na zachód i północ oraz nowszych tendencji do pośredniego deprecjonowania słowiańskich starożytności językowych, tak przez Słowian, jaki i innych, na przykład w angielskim słowniku “Webster’s Dictionary” wyrazy bad-bieda, beat-biti, brow-brov´, dare-drĕzo, drub-drobit´, drudge-trud, goose-gus´, nose-nos, raze-riezati, stack-stog, i inne, patrz http://m-w.com.

          Emblematem słownika jest głagolickie “S”, podobne do drzewa – korzenia, pnia i gałęzi, a jego dewizą: “od głagolenia do googlenia”.

          Porządek słownika: autorstwo i darowizna/dotacje, przedmowa, skróty, alfabety i dźwięki, ilustrowany słownik i tablice, bibliografia, dźwięk (fonia), powiązania, nowości, zapisy, przeszukiwanie i krótkie przedstawienie USS po angielsku i francusku.

          Słownik zawiera w jednym zdaniu także przysłowia, a wkrótce nazwy osobowe i miejscowe.

          Transkrypcja, ogólnie, stosowana jest wg modelu słoweńskiego językoznawcy Franca Metelki, to jest wg zasady zachowania głagolicko-cyrylickich liter tam, gdzie łaciński alfabet nie dysponuje odpowiednimi jednolitymi literami Ж, Ч i Ш – przykłady zagmatwanych wersji łacińsko-europejskiego Ш: Š, SZ, Ş, CH, SCE, SCI, SCH, SH, SJ, XP. Litera Х także zostaje zachowana. Zasadniczo, starosłowiańska litera jer` jest zapisywana jako Ŏ (oprócz końca słowa, na przykład grad`=grad), jer´ jak Ĕ i ´, jery jak Y, jat´ jak IE, nosowy E-A jak Ę, i nosowy O-U jak Ŭ – to próba odzwierciedlenia ustnych i pisemnych właściwości w większości współczesnych języków słowiańskich.

          Kolejność alfabetyczna liter jak w łacince, a głagolicko-cyrylickie litery Ж, Ч, Ш i Х znajdują się mniej więcej na swoim miejscu. Tak więc kolejność liter A-F oraz X, Y, Z pozostaje w zgodzie z układem znaków matematycznych, a porządek liter A-G – w zgodzie z układem symboli muzycznych.

          Terminologia gramatyczna wg M. Smotrickiego.

          Znak skrócenia “~” podobny do starosłowiańskiego, ale umieszcza się w środku wyrazu. Jest on dzisiaj także znany i jest łatwiej zauważalny.

          Języki zamieszcza się zgodnie z układem geograficznym, wg V. Šmilauera, Pŕiručka slovanské toponomastiky.

          Zasady wyboru pisowni wyrazu hasłowego: (1) starosłowiański/cerkiewnosłowiański, (2) forma nowosłowiańska z uwzględnieniem częstotliwości użycia przez większość: ludzi, języków, redakcji/grup.

          Zagadnienie “racjonalizacji” pisania wielkich liter w przymiotnikach, takich jak macedoński < Macedonia wg modelu Smotrickiego i, analogicznie, Stefanów < Stefan, nie zostało jeszcze rozstrzygnięte.

          Artykuł hasłowy składa się z 5 części: (1) wyraz hasłowy, (2) opis gramatyczny, (3) znaczenie wyrazu hasłowego, głównie w starosłowiańskim/cerkiewnosłowiańskim, (4) pisownia w nowożytnych językach słowiańskich, z uwzględnieniem niektórych dialektów, (5) opis historyczno-etymologiczny z uwzględnieniem pokrewnych wyrazów niesłowiańskich i danych bibliograficznych (w 5-cio literowych skrótach), niekiedy także z ilustracjami i tablicami. Litera wielka jest podkreślona. Znak “○” oznacza, że hasło nie zostało ukończone. Poniżej podano przykłady haseł słownikowych – “mikrosłownik”.

ANTIKOSTI: ostrov v zalivie Svętago Lavrentia, vŏstoчný Kuebek, Kanada, po~ 7.893 km2~, ld~ ok~ 260, najveliчai gradĕc´ – Port-Menier; ► SR RS Антикости, HR PL Anticosti; ◄ [po 14 vk~; < FR EN Anticosti (c=k); sr~: KK ≈ Natigostec, Notiskuan].

BOGORODICA: im~ ж~; Maria, mati Iisusa Xrista, Boga i чlovieka; ► BG Богородица, MK Богородица, SR Богородица, BS Bogorodica, HR Bogorodica, SN Bogorodica, SK Bohorodička, ЧS Bohorodička, LS Boharodźićelka - Boža Maś, PL Bogarodzica/ Bogurodzica, UK Богородиця, BR Багародзица, RS Богородица; ◄ [< SS Bogorodica, sn~ Bogo+rodica, tj~ ona kotoraja Bogoч(e)lovieka rodila; pl~ GR Theotokos].

PIESN´ BOGORODICE

Bogorodice Dievo, raduj sę, blagodatnaja Marie, Gospod´ s tobojŭ, blagoslov(li)ena ty v жenax i blagoslov(li)en plod чrieva tvojego, jako Spasa rodila jesi duш naшix.

TVORITI: gl~; dielati, rabotati, чiniti; ► BG 1lj~ творя, MK 3lj~ твори, SR творити, BS tvoriti, HR tvoriti, SN tvoriti, SK tvoriť, ЧS tvořiti, LS tworić-twóriś, PL tworzyć, UK творити, BR тварыць, RS творить; ◄ [< SS tvoriti].

ZVŬK: im~ m~; шum, glas kotorý uxo moжet чu(vstvova)ti, uslyшati; ► BG звук, MK звук, SR звук, BS zvuk, HR zvuk, SN zvok, SK zvuk, ЧS zvuk, LS zwuk-zuk, PL dźwięk, UK звук, BR гук, RS звук; ◄ [< SS zvŭk`/zvęk`; sr~: AL zë; LT sonus, itp~ > FR EN idr~; SA gl~ 3lj~ ≈svanati; → ČSP59].

          Możliwe są dwa sposoby korzystania z haseł słownikowych: (1) z całego hasła ze starosłowiańskim, etymologią i wszystkimi współczesnymi literackimi językami i (2) porównawczo z dwóch dowolnie wybranych współczesnych języków, z uwzględnieniem stosunku współczesnego języka do starosłowiańskiego i etymologii, na przykład BG-PL, MK-SN, SR-UK, BS-LS, HR-RS, SK-BR, ЧS-RS; PL-SS/etymologia. Można też przeglądać hasła wg alfabetu.

          We wzbogacaniu zawartości słownika priorytet mają podstawowe wyrazy, niezależnie od kolejności alfabetycznej, na przykład uczyć, dzień, noc, Wesołych Świąt, fabryka, wola, teraz, myśleć, chodzić, liczba, oddychać, gdzie, swoboda, dom, trawa, gra, woda, przyjaźń, złota reguła, rakieta, pszenica, brat, itd. Najmniejszy element: (1) jedno hasło słownikowe z około 40 słów lub (2) jedna tablica, na przykład alfabet – główne alfabety świata, era – różne ery, epoki, imiona własne – wspólne dla słowiańszczyzny imiona, kalendarz – ustalony kalendarz, modlitwa – Ojcze nasz, homonimy na przykład – pozór (wstyd i inne), układ okresowy pierwiastków, planety, przysłowia (frazeologizmy), prefiksy, słowiańska mitologia, SS BG MK SR BS HR SN SK ЧS LS PL UK BR RS – tekst Ewangelii Świętego Jana 1:1–14 zgodnie z przykładem A. Fałowskiego i B. Sendero w Biesiada słowiańska, sufiksy, chrześcijaństwo – Wyznanie wiary / Credo, przykazania – 10 przykazań, znaki zodiaku lub (3) jedna ilustracja, na przykład cerkiew – Kazański Sobór / Święty Piotr w Rzymie, dialekt – mapa słowiańskich dialektów, harmonia, głagolica – Mszał Kijowski, samochód, ikona, mapa świata, cyrylica – Kodeks Supraski, wieloryb, koń, krzyż, liść, łódka, most, mózg, oko, orzeł, pióro, pętla, piła, pisanka, pasek, sanie, serce, słoń, snop, sputnik, stadion, stół, świeca, widelec, szklanka i zebra.

          Mamy nadzieję, że studenci i językoznawcy słowiańskich Akademii Nauk i uniwersytetów oraz inne zainteresowane osoby zechcą dołączyć i uczestniczyć, pomału, “wikipedycznie”, w tworzeniu i rozwijaniu słownika, oraz w jego funkcjonowaniu w Internecie wg modelu Universal Dictionary Systems http://dicts.info/ud.php, The Dictionary of Old English http://www.doe.utoronto.ca, http://chass.utoronto.ca/~wulfric/academie i Lexicon recentis latinitatis http://www.vatican.va. Dla realizacji tego celu przyjmiemy z radością datki od osób prywatnych, korporacji i fundacji, a także od instytucji państwowych, włączając ministerstwa edukacji krajów słowiańskich, Unii Europejskiej i UNESCO. Wyrażamy nadzieję, że słownik będzie użyteczny dla młodzieży szkolnej, studentów i wykładowców uczelni, a także dla turystów, przedsiębiorcov, i wszystkich zainteresowanych osób do celów zawodowych i prywatnych – bezpłatnie. Sto lat!

            Kończąc, można wydać USS w formacie książki 30 x 22,5 cm, której wielkość daje maksymalną użyteczność przy optymalnym rozmiarze tomu, pasującego do półek na książki, lub w wersji kieszonkowej, papierowej czy też elektronicznej.

 

2

M

owa słowiańska po raz pierwszy została zapisana w księdze przez Świętych Cyryla i Metodego około roku 863, dosłownie: “Na początku było Słowo, a słowo było u Boga, a Słowo było Bogiem ... I Słowo stało się ciałem i mieszkało między nami”. Te słowa z ewangelii były szczególnie stosowne, ponieważ pismo jest postacią, ucieleśnieniem języka mówionego. Do IX wieku Słowianie używali niesystemowych, niealfabetycznych znaków dla zapisania swoich słów i nie posiadali własnych ksiąg – w świecie alfabetyczne pismo pojawiło się około XV wieku przed naszą erą. Święty Cyryl i Metody przełożyli z greckiego na słowiański Biblię, Liturgię, Zakon Sudnyj Ljudem i inne księgi i w ten sposób skodyfikowali pierwszy, najstarszy słowiański język liturgiczny i literacki.

          Słowiański język używał dwóch alfabetów – głagolicy i cyrylicy, ogólnie według zasady 1 dźwięk = 1 litera. Jego struktura gramatyczna jest porównywalna ze strukturami współczesnych języków słowiańskich: 9 części mowy (bez przedimka/rodzajnika, jak w łacinie), liczba pojedyncza i mnoga, a także podwójna, 7 przypadków, czasownik posiada formę bezokolicznika i supinum, na przykład loviti i lovit`, występuje dążność do składni celownikowej itd. Leksyka zawiera wyrazy rdzennie słowiańskie z dodatkiem greckich, łacińskich, hebrajskich i niemieckich słow. Język słowiański nie dysponował bogatym słownictwem, ale był “wyrafinowany i giętki jak greka, energiczny i zwięzły jak łacina, a precyzyjny i jasny jak każdy z nich.” – John Lawrence, A History of Russia.

          Z biegiem wieków, tendencje odśrodkowie geograficzne, polityczne i religijne osłabiły jednolitość języka starosłowiańskiego. Po XIV wieku różne dialekty i wersje (4) starosłowiańskiego stopniowo rozwinęły się w mnogość słowiańskich narodowych języków literackich, zapisywanych cyrylicą lub łacinką, w zależności od wpływów religijnych. Głagolica występowała do XX wieku w Chorwacji, jednak aktualnie jest ona martwa. Głagolickie litery P i V, cyrylickie Е, I, N, X i З, a częściowo Б, Д i У były podobne do liter łacińskich, a cyrylickie A, K, M, O i T – identyczne z nimi. Niezależnie od podobieństw, cyrylica i łacinka stanowią głęboki, widoczny podział słowiańskiego piśmiennictwa.

          W starosłowiańskim występowały dialekty i dwoistość ortografii. Istnieją zresztą do dzisiaj w narodowych językach literackich, na przykład w serbskim i chorwackim vek/vijek/vjek i wiele innych podobnych przykładów, w polskim Bogarodzica/Bogurodzica, w rosyjskim бегать/бежать i inne. Nieznaczne, ale słyszalne różnice występują między dwiema osobami mówiącymi tym samym dialektem.

          Mniej wyrazistymi wykładnikami jedności organicznej słowiańskich gwar są (1) ciągłość przejściowych i pogranicznych narzczy – most między literackimi językami, (2) formalna bliskość sufiksów, takich jak zebr-anie, druż-ba, praw-da, cudzoziemi-ec, nauczyci-el, głagol-ica, głęb-ina, słowian-ka, śred-ni, pośred-nik, solidar-ność, bułgar-ski, potom-stwo, dobr-ota, modlit-wa i (3) bliskość bardzo rzadko zapisywanych wyrażeń wulgarnych, patrz S. B. Linde, Słownik języka polskiego i V. Anić i inni, Hrvatski enciklopedijski rječnik.

          Współcześnie istnieje 13 (14) słowiańskich literackich języków i jeszcze kilka aspirujących do nich. Rozlokowane są one w grupach, na południe od Dunaju na Bałkanach, południowo-wschodnia grupa wokół rzeki Strumicy, bułgarski i macedoński; południowo-zachodnia grupa wokół rzeki Sawy, serbski, bośniacki, chorwacki i słoweński; na północ od Dunaju, grupa północno-zachodnia, słowacki, czeski, łużycki (dwie odmiany górno- i dolnołużycki, podobnie jak w językiem norweskim) i polski, i północno-wschodnia grupa, wokół rzeki Dniepru, obejmuje ukraiński, białoruski i rosyjski. W ciągu wieków, istotne centra starosłowiańskiego języka mieściły się w IX i X wieku na terenie Macedonii, Bułgarii i Moraw (dziś terytorium Czech i Słowacji), w XIV wieku w Bułgarii, w XVII wieku w Polsce, na Ukrainie i Białorusi, a obecnie w Rosji. Aktualnie język starosłowiański nazywa się zwyczajowo cerkiewnosłowiańskim, używa się go w nabożeństwach w słowiańskich cerkwiach/kościołach, szczególnie w Rosji.

          Język cerkiewnosłowiański w liturgii i literackie języki słowiańskie współcześnie używane są w krajach słowiańskich Eurazji, na dalekiej północy i Antarktydy, w Australii i Stanach Zjednoczonych, w Kanadzie, szczególnie przez Polaków i Ukraińców, i w innych krajach świata. Na świecie żyje około 300 milionów Słowian, połowa z nich używa języka rosyjskiego, który jest także najbardziej rozprzestrzenionym językiem w Europie, jednym z sześciu oficjalnych języków Organizacji Narodów Zjednoczonych oraz pierwszym językiem ery kosmicznej i językiem konwersacji prezydenta Gorbaczowa i papieża Jana Pawła II. Dla porównania – najbardziej rozprzestrzenionym językiem na świecie jest chiński, którego używa około 1,3 miliarda ludzi, z tego około 1,2 miliarda etnicznych Chińczyków. Po angielsku mówi około 400 milionów ludzi, z tego około 110 milionów etnicznych Anglików, a po francusku około 110 milionów, sposród nich około 80 milionów etnicznych Francuzów.

 

3

S

tarosłowiański język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

B

ułgarski język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

M

acedoński język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

S

erbski język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

B

ośniacki język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

C

horwacki język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

S

łoweński język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

S

łowacki język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

C

zeski język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

Ł

użycki język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

P

olski język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

U

kraiński język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

B

iałoruski język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

R

osyjski język – rozwój i właściwości/osobliwości.○

 

 

REDAKCJA, Brno-Toronto, 2007.

Polska wersja, Kraków, 2010.

 

 

ПЕРЕДМОВА

<probnopis>

1

У

1985 році словянські церкви в окрузі Торонто прославили Літургією у польській церкві Святого Максиміліана Колбе, 1100 річницю євангелістської праці братів із Салоніків Святих Кирила і Мефодія. Потім, отець Станіслав Бак і Войчех Строк запропонували підтримку старословянської мови, “Славянско Христианское Собраниеїї прийняли, а славісти університету Торонто, професори Давид Хантлі, Богдан Будурович, та інші цьому допомогли. Скромним плодом цього заходу стала, поряд із літургійними діями, пісня O Kanada на слов’янській. У результаті співробітництва славістів університету Торонто й університету імені Масарика у Брно, і на основі видання Чеської і Російської Академії наук, Старославянского словаря, та інших всеслов’янських словників, зараз з’являється перший “Універсальний слов’янський словник” [USS] в Інтернеті – малий але в перспективі енциклопедичний.

          USS – це практичний словник, але він має також і оригінальні ознаки, такі як (1) реальний погляд на етимологічну теорію щодо реконструкції пра-лексем, наприклад, у сучасних слов’янських мовах, болгарська [BG] църква, македонська [MK] црква, сербська [SR] црква, боснійська [BS] crkva, хорватська [HR] crkva, словенська [SN] cerkev, словацька [SK] cirkev, чеська [ЧS] církev, сербо-лужицька [LS] cyrkew/cerkwja, польська [PL] cerkiew, українська [UK] церква, білоруська [BR] царква, російська [RS] церковь, старослов’янська [SS] crĕky/cirky, основна слов’янська [OS] crkv<crk – замість певної гіпотетичної реконструкції, і (2) маючи на увазі, що історично головним чином, поселення й цивілізація в Європі поширювалась із півдня і сходу на північ і захід – свіжа думка про опосередковане знецінення слов’янських лінгвістичних старожитностей, як слов’янами, так і представниками інших націй, наприклад, в англійському словнику “Websters Dictionary”, слова bad-bieda, beat-biti, brow-brov’, dare-drĕzo, drub-drobit’, drudge-trud, goose-gus’, nose-nos, raze-riezati, stack-stog, та інші, дивись: http://m-w.com.

          Емблемою словника виступає глаголичне “C”, подібно до дерева – корені, стовбур, гілки, а девіз – “від глаголання до гуглення”.

          Структура словника: Авторство й Дарування, Передмова, Скорочення, Алфавіти й звуки, Ілюстрований словник і таблиці, Бібліографія, Звук, Зв’язки, Новини, Пропозиції/записи, Пошук, і стислий виклад відомостей про USS англійською і французькою мовами.

          Словник також містить прислів’я і коротко біографічні й географічні імена – в одному реченні.

          Транскрипція, головним чином, по моделі словенського мовознавця Франца Метелко, тобто за принципом збереження глаголично-кириличних літер там, де латинський алфавіт не має єдиних, необхідних літер Ж, Ч і Ш – приклади розбіжних версій латинсько-європейського Ш: Š, SZ, Ş, CH, SCE, SCI, SCH, SH, SJ, XP. Літера Х також зберігається. В основному, старослов’янська літера єръ/Ъ транскрибується/пишеться як Ŏ (за винятком кінця слова, наприклад градъ=град), єрь/Ь як Ĕ і ´, єры/Ы як Y, ять/Ѣ як IE, носовий EA як Ę і носовий OU як Ŭ – це спроба відображення усного та письмового мовлення у більшості сучасних слов’янських мов.

          Послідовність літер наслідує порядок латинського алфавіту, а розташування глаголично-кириличних літер Ж, Ч, Ш і Х – приблизно на їх звичайних місцях. Таким чином, послідовність літер A-F і X, Y, Z відповідає математичним знакам, а порядок A-G – узгоджується із положенням музичних символів.

          Граматична термінологія – співвідноситься із терміносистемою Мелетія Смотрицького.

          Знак скорочення “~”, подібний до старослов’янського а позиційно вживається в середині слова. Він також тепер відомий і більш помітний, ніж крапка.

          Порядок мов – географічний, за Владимиром Шмилауером у: Pŕíručka slovanské toponomastiky.

          Вибір правопису заголовного слова: (1) старослов’янське/церковнослов’янське (2) новослов’янська більшість, більшість людей, мов, редакцій/груп.

          Питання “раціоналізації” написання великої літери у прикметниках, таких як македонський < Македонія, за моделлю Смотрицького і, аналогічно, Стефанів < Стефан – іще остаточно не вирішений.

          Словникова стаття складається з п’яти частин: (1) заголовне слово, (2) граматичні дані, (3) значення заголовного слова, головним чином у старослов’янській/церковнослов’янській мові, (4) правопис літературних мов, включаючи деякі діалекти, (5) історичні й етимологічні відомості, з урахуванням споріднених неслов’янських слів, із бібліографічними посиланнями – скорочення до п’яти літер і в окремих випадках ілюстрацію/таблицю. Підкреслена літера позначає велику літеру. Знак “○” означає, що стаття не завершена. У наступних параграфах наведені приклади словникових статей – “мікрословник”.

ANTIKOSTI: ostrov v zalivie Svętago Lavrentia, vŏstoчný Kuebek, Kanada, po~ 7.893 km2~, ld~ ok~ 260, najveliчai gradĕc´ – Port-Menier; ► SR RS Антикости, HR PL Anticosti; ◄ [po 14 vk~; < FR EN Anticosti (c=k); sr~: KK ≈ Natigostec, Notiskuan].

BOGORODICA: im~ ж~; Maria, mati Iisusa Xrista, Boga i чlovieka; ► BG Богородица, MK Богородица, SR Богородица, BS Bogorodica, HR Bogorodica, SN Bogorodica, SK Bohorodička, ЧS Bohorodička, LS Boharodźićelka - Boža Maś, PL Bogarodzica/ Bogurodzica, UK Богородиця, BR Багародзица, RS Богородица; ◄ [< SS Bogorodica, sn~ Bogo+rodica, tj~ ona kotoraja Bogoч(e)lovieka rodila; pl~ GR Theotokos].

PIESN´ BOGORODICE

Bogorodice Dievo, raduj sę, blagodatnaja Marie, Gospod´ s tobojŭ, blagoslov(li)ena ty v жenax i blagoslov(li)en plod чrieva tvojego, jako Spasa rodila jesi duш naшix.

TVORITI: gl~; dielati, rabotati, чiniti; ► BG 1lj~ творя, MK 3lj~ твори, SR творити, BS tvoriti, HR tvoriti, SN tvoriti, SK tvoriť, ЧS tvořiti, LS tworić-twóriś, PL tworzyć, UK творити, BR тварыць, RS творить; ◄ [< SS tvoriti].

ZVŬK: im~ m~; шum, glas kotorý uxo moжet чu(vstvova)ti, uslyшati; ► BG звук, MK звук, SR звук, BS zvuk, HR zvuk, SN zvok, SK zvuk, ЧS zvuk, LS zwuk-zuk, PL dźwięk, UK звук, BR гук, RS звук; ◄ [< SS zvŭk`/zvęk`; sr~: AL zë; LT sonus, itp~ > FR EN idr~; SA gl~ 3lj~ ≈svanati; → ČSP59].

          Два способи користування словниковою статтею: (1) всією статтею зі старословянською/ етимологією та всіма сучасними літературними мовами і (2) будь-якою з двох сучасних мов, включаючи сучасну мовустарословянську/етимологію, наприклад BG-PL, MK-SN, SR-UK, BS-LS, HR-RS, SK-BR, ЧS-RS; PL-SS/etimologia. Можна також переглядати за алфавітними списками/переліками.

          У розвитку лексики пріоритет мають основні слова, незважаючи на їхній порядок за алфавітом, наприклад: учити, день, ніч, Із Різдвом!, фабрика, воля, нині, мислити, ходити, число, дихати, де, свобода, дім, трава, гра, вода, дружба, золоте правило, ракета, пшениця, брат, і так далі. Найменший внесок: (1) одна словникова стаття із близько 40 словами, або (2) одна таблиця, наприклад, алфавіт – Основні алфавіти світу, ера – Різні ери, им’я – Спільні слов’янські імена, календар – Постійний календар, молитва – Отче наш, Омоніми – “позор” та інші, Періодична система елементів, Планети, Прислів’я, Префікси, Слов’янська міфологія, SS BG MK SR BS HR SN SK ЧS LS PL UK BR RS – текст від Іоанна 1:1-14 подібно прикладу Адама Фаловски й Богдана Сендеро у Biesiada słowiańska, Суфікси, Християнство – Символ віри, заповідь – 10 Заповідей, Зодіак, або (3) одна илюстрація, наприклад, автомобіль, церква – Казанський собор, діалект – Карта слов’янських діалектів, гармоніка, глаголиця – Київські листки, ікона, карта світу, кирилиця – Супрасльський рукопис, кит, кінь, хрест, лист, лодь, міст, мізки, око, орел, пір’я, петля, пилка, писанка, ремінь, сани, серце, слон, сніп, супутник, стадіон, стіл, свічка, виделка, чаша, й зебра.

          Сподіваємося, що студенти, лінгвісти слов’янських Академій наук і університетів та інші особи братимуть участь і потроху приєднуватимуться, “вікіпедично”, до створення, розвитку і збереження USS в Интернеті – за моделлю Universal Dictionary Systems http://dicts.info/ud.php, The Dictionary of Old English http://www.doe.utoronto.ca, http://chass. utoronto.ca/~wulfric/academie і Lexicon recentis latinitatis http://www.vatican.va. З тією ж метою ми вітаємо пожертви від приватних осіб, корпорацій і фондів, а також від урядових агенцій, включаючи міністерства освіти слов’янських країн, Євросоюз і ЮНЕСКО. Висловлюємо сподівання, що цей словник стане в нагоді учням шкіл, студентам і викладачам вищих навчальних закладів, туристам, підприємцям і всім зацікавленим у використанні – безкоштовно. Многая літа!

          Нарешті, можна видати USS як книгу розміром 30 x 22,5 сантиметрів – ця величина підходить для книжкової полиці й забезпечує максимальну функціональність та мінімальну обтяжливість одного тому при використані, так і в кишеньковому форматі – паперовому й електронному.

 

2

С

лово слов’янське вперше було записане в книгу Святим Кирилом і Мефодієм близько літа 863-го, дослівно: “З початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог… І Слово стало плоттю і вселилося в нас.” Ці слова з Євангелія були цілком доречні, оскільки писання – це спосіб втілення усного мовлення. До 9-го сторіччя слов’яни використовували безсистемні, неалфавітні знаки для записування своїх слів і не мали власних книг – алфавітне письмо з’явилося в світі близько 15-го сторіччя до н.е. Святі Кирило й Мефодій переклали з грецької на слов’янську мову Біблію, Літургію, Закон судний людем та інші книги і в такий спосіб кодифікували першу слов’янську літургійну й книжно-літературну мову.

          У слов’янській мові був в ужитку глаголичний і кириличний алфавіт – головним чином за принципом 1 звук = 1 літера. Його граматична структура може бути порівняна із граматичними структурами сучасних слов’янських мов: 9 частин мови (без артикля, як латина), однина, множина, а також двоїна, 7 відмінків, в дієслові інфінітив і навіть супін, наприклад loviti и lovit`, у синтаксисі схильність до давального відмінка і так далі. Лексика/словник – слов’янська із додаванням грецьких, латинських, єврейських і німецьких слів. Слов’янська мова не мала багатого словника, але він “був витончений і гнучкий як грецький, енергійний і стислий як латинський, і влучний та ясний як кожен із них .” – John Lawrence, A History of Russia.

          Протягом віків відцентрові географічні, політичні й релігійні сили послабили цілісність і єдність старослов’янської мови. Після 14-го сторіччя різні діалекти й редакції/рецензії (4) поступово розвинулись у велику кількість слов’янських літературних мов, написаних зміненою, під релігійним впливом, кирилицею та латинкою. Глаголиця існувала у Хорватії до 20-го сторіччя, але зараз вона мертва. Глаголичні літери P і V, кириличні літери Е, I, N, Х і З, і частково Б, Д й У були подібними до латинських літер, а кириличні A, K, M, O і T ідентичні латинським літерам. Незважаючи на схожість, кирилиця й латинка – це велике, очевидне розділення слов’янського письма.

          У старослов’янській мові існували діалекти і подвійні форми орфографії. Вони існують і досі в літературних мовах, наприклад, у сербській і хорватській vek/vijek/vjek і багато інших подібних, у польській Bogarodzica/Bogurodzica, у російській бегать/бежать, та ін. Невеликі, ледве вловимі відмінності існують між двома людьми, які розмовляють на одному діалекті.

          Мало відомі показники органічної єдності слов’янських говірок – це суть (1) суцільність перехідних і суміжних діалектів, нерозривність між літературними мовами, (2) близькість суфіксів таких як згромаджув-ання, друж-ба, прав-да, інозем-ець, учит-ель, звук-и, глагол-иця, глиуб-ина, слов’ян-ка, серед-ній, посеред-ник, солідар-ність, болгар-ський, потом-ство, добро-та, молит-ва, і (3) близькість майже незанотованих вульгарних слів, дивись: Самуел Богумил Лінде, Słownik języka polskiego, Владимир Анич та інші, Hrvatski enciklopedijski rječnik.

          Тепер – це 13(14) слов’янських літературних мов і ще декілька таких, які наближені до них. Вони розповсюджені у групах на південь від Дунаю на Балканах, південно-східна група біля ріки Струмиці, болгарська і македонська, південно-західна група біля ріки Сави, сербська, боснийська, хорватська і словенська; на північ від Дунаю, північно-західна група, словацька, чеська, сербо-лужицька (2 версії, подібно до норвезької) і польська, та північно-східна група, близько ріки Дніпро, украинська, білоруська и російська мови. Протягом століть значні центри старослов’янської мови були у 9-му й 10-му сторіччі у Македонії, Болгарії і Моравії (республіки Словаччина й Чехія), у 14-му сторіччі у Болгарії, у 17-му сторіччі у Польщі, Україні й Білорусії, і нині у Росії. Зараз старослов’янська мова зазвичай називається церковнослов’янською. Вона перебуває в обігу на богослужіннях у слов’янських церквах, особливо в російській.

          Слов’янські церковна й літературні мови тепер перебувають в обігу в слов’янських країнах Євразії, в Арктиці й Антарктиді, в Австралії і США, у Канаді, особливо в осередках поляків і українців, та в інших куточках світу. Загалом нараховується близько 300 мільйонів слов’ян. Половина слов’ян розмовляє російською мовою, яка виступає найбільш поширеною на Європейському континенті, однією з 6 офіційних мов ООН, першою мовою космічної ери і мовою бесіди Президента Горбачова і Папи Іоана Павла II. У порівнянні найбільш поширена мова у світі – китайська, якою говорять/пишуть близько 1.300 мільйонів чоловік, і з них – близько 1.200 мільйонів етнічних китайців. Англійською мовою розмовляє близько 400 мільйонів осіб, з них приблизно 110 мільйонів етнічних англійців, а французькою – біля 110 мільйонів, з них близько 80 мільйонів етнічних французів.

 

3

С

тарослов’янська мова – розвиток і особливості.○

 

 

Б

олгарська мова – розвиток і особливості.○

 

 

М

акедонська мова – розвиток і особливості.○

 

 

С

ербська мова – розвиток і особливості.○

 

 

Б

оснійська мова – розвиток і особливості.○

 

 

Х

орватська мова – розвиток і особливості.○

 

 

С

ловенська мова – розвиток і особливості.○

 

 

С

ловацька мова – розвиток і особливості.○

 

 

Ч

еська мова – розвиток і особливості.○

 

 

Л

ужицько-сербська мова – розвиток і особливості.○

 

 

П

ољська мова – розвиток і особливості.○

 

 

У

країнська мова – розвиток і особливості.○

 

 

Б

ілоруська мова – розвиток і особливості.○

 

 

Р

осійська мова – розвиток і особливості.○

 

 

РЕДАКЦІЯ, Брно-Торонто, 2007 рік.

Українська верзия: д-р. Наталія Леонідівна Білик, д-р. Павло Миколайович Рудяков, Київ, 2009 рік.

 

 

Предисловие

 

1

В

1985 году, славянские Церкви в округе Торонто прославили Литургией в польской церкви Святого Максимилиана Колбе 1100 годовщину евангелистского труда солунских братьев, Святых Кирилла и Мефодия. Затем, отец Станислав Бак и Войчех Строк предложили поддержку старославянского языка, Славянско Христианское Собрание это приняло, а слависты университета Торонто, профессора Давид Хантли, Богдан Будурович, и другие, этому помогли. Скромным плодом этого является, помимо литургических действий, песня O Kanada на славянском. В результате сотрудничества славистов университета Торонто и университета “Масарик” Брно, и на основе издания чешской и российской Академий наук Старославянского словаря и других всеславянских словарей, сейчас появляется первый “Универсальный славянский словарь” [USS] в Интернете – маленький, но в перспективе энциклопедический.

USS это практический словарь, но он также имеет и оригинальные элементы, такие как (1) реальный взгляд на этимологическую теорию о реконструкции пра-слов, например, современное славянское, болгарский [BG] църква, македонский [MK] црква, сербский [SR] црква, боснийский [BS] crkva, хорватский [HR] crkva, словенский [SN] cerkev, словацкий [SK] cirkev, чешский [ЧS] církev, лужицко-сербский [LS] cyrkew-cerkwja, польский [PL] cerkiew, украинский [UK] церква, белорусский [BR] царква, русский [RS] церковь, старославянское [SS] crĕky/cirky, основное славянское [OS] crkv<crk, вместо некоторой гипотетической реконструкции, и (2) учитывая что исторически, главным образом, поселение и цивилизация в Европе расширялись от юга и востока на север и запад, свежее мышление о косвенном обесценивании славянских лингвистических древностей, как славянами, так и другими, например в английском словаре “Websters Dictionary”, слова bad-bieda, beat-biti, brow-brov’, dare-drĕzo, drub-drobit’, drudge-trud, goose-gus’, nose-nos, raze-riezati, stack-stog, и другие, смотри: http://m-w.com.

Эмблемой словаря является глаголическое “C”, подобно дереву – корни, стебель, ветви, а девиз “от глаголания до гугления”.

Порядок словаря: Авторство, Дарение и дарители, Предисловие, Сокращения, Алфавиты и звуки, Иллюстрированый словник и таблицы, Библиография, Звук, Новости, Связи, Предложение, Поиск, и краткое изложение о USS по английски и французски.

Словарь также содержит пословицы, и вкратце, биографические и географические имена – в одном предложении.

Транскрипция, главным образом, по модели словенского языковеда Франца Метелко, то есть по принципу сохранения глаголическо-кириллических букв там где латинский алфавит не имеет единственных, необходимых букв Ж, Ч и Ш – примеры запутанных версий латинско-европейского Ш: Š, SZ, Ş, CH, SCE, SCI , SCH , SH, SJ, XP. Буква Х также сохраняется. В основном, старославянская буква Ъ транскрибируется/пишется как Ŏ (кроме конца слова, например градъ=град), Ь как Ĕ и ´, Ы как Y, ять/Ѣ как IE, юс малый / Ѧ как Ę и юс большой / Ѫ как Ŭ – это попытка отражения устной и письменной речи в большинстве современных славянских языках.

Последовательность букв как в латинице, а глаголическо-кириллических букв Ж, Ч, Ш и Х приблизительно по своим обычным местам. Таким образом, порядок букв A-F и X, Y, Z в согласии с математическими знаками, а порядок A-G в согласии с музыкальными символами.

Грамматическая терминология – по Мелетию Смотрицком.

Знак сокращения “~”, подобен старославянском, пользуется в середине буквы. Он также ныне известен и более заметен, чем точка.

Порядок языков географический, по Владимиру Шмилауер в Pŕíručka slovanské toponomastiky.

Выбор правописания заглавного слова: (1) старославянское/церковнославянское (2) новославянское большинство, большинство людей, языков, редакций/групп.

Вопрос “рационализации” написания большой буквы в прилагательнных, таких как Македонский < Македония, по модели Смотриицкого и, аналогично, Стефанов < Стефан – еще не решен.

Словарная статья имеет 5 частей: (1) заглавное слово, (2) грамматические данные, (3) значение заглавного слова, главным образом по старославянски/церковнославянски, (4) правописание литературных языков, включая некоторе диалекты, (5) исторические и этимологические данные, включая родственные неславянские слова, с библиографическими ссылками – сокращение в 5 букв, и в некоторых случаях иллюстрацию/таблицу. Подчеркнутая буква обозначает заглавную букву. Знак “○” означает что статья незавершена. В следующих параграфах даны примеры словарных статей – “микрословник”.

ANTIKOSTI: ostrov v zalivie Svętago Lavrentia, vŏstoчný Kuebek, Kanada, po~ 7.893 km2~, ld~ ok~ 260, najveliчai gradĕc´ – Port-Menier; ► SR RS Антикости, HR PL Anticosti; ◄ [po 14 vk~; < FR EN Anticosti (c=k); sr~: KK ≈ Natigostec, Notiskuan].

BOGORODICA: im~ ж~; Maria, mati Iisusa Xrista, Boga i чlovieka; ► BG Богородица, MK Богородица, SR Богородица, BS Bogorodica, HR Bogorodica, SN Bogorodica, SK Bohorodička, ЧS Bohorodička, LS Boharodźićelka - Boža Maś, PL Bogarodzica/ Bogurodzica, UK Богородиця, BR Багародзица, RS Богородица; ◄ [< SS Bogorodica, sn~ Bogo+rodica, tj~ ona kotoraja Bogoч(e)lovieka rodila; pl~ GR Theotokos].

PIESN´ BOGORODICE

Bogorodice Dievo, raduj sę, blagodatnaja Marie, Gospod´ s tobojŭ, blagoslov(li)ena ty v жenax i blagoslov(li)en plod чrieva tvojego, jako Spasa rodila jesi duш naшix.

TVORITI: gl~; dielati, rabotati, чiniti; ► BG 1lj~ творя, MK 3lj~ твори, SR творити, BS tvoriti, HR tvoriti, SN tvoriti, SK tvoriť, ЧS tvořiti, LS tworić-twóriś, PL tworzyć, UK творити, BR тварыць, RS творить; ◄ [< SS tvoriti].

ZVŬK: im~ m~; шum, glas kotorý uxo moжet чu(vstvova)ti, uslyшati; ► BG звук, MK звук, SR звук, BS zvuk, HR zvuk, SN zvok, SK zvuk, ЧS zvuk, LS zwuk-zuk, PL dźwięk, UK звук, BR гук, RS звук; ◄ [< SS zvŭk`/zvęk`; sr~: AL zë; LT sonus, itp~ > FR EN idr~; SA gl~ 3lj~ ≈svanati; → ČSP59].

Два способа пользования словарной статьей: (1) целой статьей со старославянским/ этимологией и всеми современными литературными языками и (2) любым из двух современных языков, включая современный язык - старославянский/этимология, например BG-PL, MK-SN, SR-UK, BS-LS, HR-RS, SK-BR, ЧS-RS; PL-SS/etimologia. Также, можно разглядывать/ просматривать по алфавитным спискам/свиткам.

В развитии лексики, приоритет имеют основные слова, несмотря на их место в алфавите, например, учить, день, ночь, С Рождеством!, фабрика, воля, ныне, мыслить, ходить, число, дышать, где, свобода, дом, трава, игра, вода, дружба, золотое правило, ракета, пшеница, брат, и так далее. Наименьший вклад: (1) одна словарная статья с около 40 слов, или (2) 1 таблица, например, алфавит – Главные алфавиты света, эра – Разные эры, имя – Общие славянские имена, календарь – Постоянный календарь, молитва – Отче наш, Омонимы –“позор” и другие, Периодическая система элементов, Планеты, Пословицы, Префиксы, Славянская мифология, SS BG MK SR BS HR SN SK ЧS LS PL UK BR RS текст от Иоанна 1:1-14 – подобно примеру Адама Фаловски и Богдана Сендеро в Biesiada słowiańska, Суффиксы, Христианство – Символ веры, заповедь – 10 Заповедей, Зодиак, или (3) 1 иллюстрация, например, автомобиль, церковь – Казанский собор, диалект – Карта славянских диалектов, гармоника, глаголица – Киевские листки, икона, карта света, кириллица – Супрасльская рукопись, кит, конь, крест, лист, лодка, мост, мозг, око, орел, перо, петля, пила, писанка, ремень, сани, сердце, слон, сноп, спутник, стадион, стол, свеча, вилка, чаша, и зебра.

Надеемся, что студенты, лингвисты славянских Академий наук и университетов, и другие лица будут участвовать и присоединяться, понемногу, “википедически”, в устройстве, развитии и сохранении USS в Интернете – по модели Universal Dictionary Systems http://dicts.info/ud.php, The Dictionary of Old English http://www.doe.utoronto.ca, http://chass. utoronto.ca/~wulfric/academie и Lexicon recentis latinitatis http://www.vatican.va. С той же целью, приветствуем пожертвования от частных лиц, корпораций и фондов, а также от правительственных агенств, включая славянские министерства образования, Европейский Союз и ЮНЕСКО. Выражаем надежду, что этот словарь будет полезен учащимся школ, студентам и преподавателям ВУЗов, туристам, деловым людям и всем заинтересованным – бесплатно. Многая лета!

Наконец, можно издать USS как в формате книги, размера 30 x 22,5 сантиметров – величина которой дает максимальное использование и минимальную обременительность одного тома, подходящего для книжной полки, так и в карманном формате – бумажном и электроном.

 

2

С

лово славянское впервые было записано в книгу, Святым Кириллом и Мефодием около лета 863-го, дословно: “В начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Бог...И Слово стало плотью, и вселилось в нас.” Эти слова из евангелия были весьма уместны, потому что писание есть обличие воплощения устной речи. До 9-го века славяне использовали бессистемные, неалфавитные знаки для записания своих слов, и не имели своих книг – алфавитное писание появилось в мире около 15-го века старой эры. Святые Кирилл и Мефодий перевели с греческого на славянский Библию, Литургию, Закон судный людем и другие книги, и таким образом кодифицировали первый славянский литургический и книжно-литературный язык.

Славянский язык использовал глаголический и кириллический алфавит – главным образом, по принципу 1 звук = 1 буква. Его грамматическая структура сравнима с грамматическими структурами современных славянских языков: 9 частей речи (без артикля, как латинский), единственное, множественное и также двойственное число, 7 падежей, в глаголе инфинитив и также супин, например loviti и lovitъ, в синтаксисе склонность к дативу, и так далее. Лексика/словник – славянская, с добавлением греческих, латинских, еврейских и немецких слов. Славянский язык не обладал богатым словником, но он “был утонченный и гибкий как греческий, энергичный и сжатый как латинский, а точный и ясный как каждый из них.” – John Lawrence, A History of Russia.

В течении веков центробежные географические, политические и религиозные силы ослабили цельность и единство старославянского языка. После 14-го века, разные диалекты и редакции (4) постепенно развились во множество славянских литературных языков, написаных измененной кириллицей и латиницей – под религиозным влиянием. Глаголица существовала в Хорватии до 20-го века, но сейчас она мертва. Глаголические буквы P и V, кириллические буквы Е, I, N, Х и З, и частично Б, Д и У были подобны латинским буквам, а кириллические A, K, M, O и T идентичны латинским буквам. Несмотря на сходство, кириллица и латиница – это великое, видимое разделение славянского писания.

В старославянском существовали диалекты и двойственность орфографии. Они существуют и поныне в литературных языках, например, в сербском и хорватском vek/vijek/vjek и многие другие тому подобные, в польском Bogarodzica/Bogurodzica, в русском бегать/бежать, и другие. Небольшие, еле слышные различия существуют между двумя людьми говорящими на одном диалекте.

Мало известные показатели органического единства славянских говоров суть (1) преемственность переходных и пограничных диалектов, континуум, между литературными языками, (2) близость суффиксов таких как собр-ание, друж-ба, прав-да, инозем-ец, учит-ель, звук-и, глагол-ица, глуб-ина, славян-ка, сред-ний, посред-ник, солидар-ность, по-болгар-ски, потом-ство, добро-та, молит-ва, и (3) близость почти незаписанных вульгарных слов, смотри: Самуел Богумил Линде, Słownik języka polskiego и Владимир Анич и другие, Hrvatski enciklopedijski rječnik.

Сейчас – 13(14) славянских литературных языков, и еще несколько стремящихся к ним. Они расположены в группах южнее от Дуная на Балканах, юго-восточная группа около реки Струмице, болгарский и македонский, юго-западная группа около реки Саве, сербский, боснийский, хорватский и словенский; севернее от Дуная, северо-западная группа, словацкий, чешский, лужицко-сербский (2 версии, подобно норвежскому) и польский, и северо-восточная группа, около реки Днепр, украинский, белорусский и русский языки. На протяжении столетий, значительные центры старославянского языка были в 9-м и 10-м веке в Македонии, Болгарии и Моравии (республики Словакия и Чехия), в 14-м веке в Болгарии, в 17-м веке в Польше, Украине и Белоруссии, и ныне в России. Сейчас, старославянский обычно называется церковнославянским и им пользуются для богослужения в славянских Церквях, особенно в русской.

Славянские церковный и литературные языки, ныне употребляются в славянских странах в Евразии, в Арктике, Антарктиде, Австралии и США, в Канаде, особенно поляками и украинцами, и в других краях света. Всего существует около 300 миллионов славян. Половина славян разговаривают на русском языке, который также наиболеe распространенный язык на европейском континенте, один из 6 официальных языков ООН, первый язык космической эры и язык беседы Президента Горбачева и Папы Иоанна Павла II. В сравнении, наиболеe распространенный язык в мире, это китайский, на котором говорит/пишет около 1.300 миллионов, из них около 1.200 миллионов этнических китайцев. На английском говорит около 400 миллионов из них около 110 миллионов этнических англичан, а на французском около 110 миллионов, из них около 80 миллионов этнических французов.

 

3

С

тарославянский язык – развитие и особенности.○

 

 

Б

олгарский язык – развитие и особенности.○

 

 

М

акедонский язык – развитие и особенности.○

 

 

С

ербский язык – развитие и особенности.○

 

 

Б

оснийский язык – развитие и особенности.○

 

 

Х

орватский язык – развитие и особенности.○

 

 

С

ловенский язык – развитие и особенности.○

 

 

С

ловацкий язык – развитие и особенности.○

 

 

Ч

ешский язык – развитие и особенности.○

 

 

Л

ужицко-сербский язык – развитие и особенности.○

 

 

П

ољский язык – развитие и особенности.○

 

 

У

краинский язык – развитие и особенности.○

 

 

Б

елорусский язык – развитие и особенности.○

 

 

Р

усский язык – развитие и особенности.○

 

 

РЕДАКЦИЯ, Брно-Торонто, 2007

NA V´RX ◄◄DO UKAZATEL´A

 


SLOVNIK-ENCIKLOPEDIA

 

A a

 

ANTIKOSTI: ostrov v zalivie Svętago Lavrentia, vŏstoчný Kuebek, Kanada, po~ 7.893 km2~, ld~ ok~ 260, najveliчai gradĕc´ – Port-Menier; ► SR RS Антикости,  HR PL Anticosti; ◄ [po 14vk~; < FR EN Anticosti (c=k); KKNatigostec, Notiskuan].

 

 

 

B b

 

BOGORODICA: im~ ж~; Maria, mati Iisusa Xrista, Boga i чlovieka; ► BG Бoгoрoдицa, MK Бoгoрoдицa, SR Бoгoрoдицa, BS Bogorodica, HR Bogorodica, SN Bogorodica, SK Bohorodička, ЧS Bohorodička, LS Boharodźićelka - Boža Maś, PL Bogarodzica/Bogurodzica, UK Бoгoрoдиця, BR Багарoдзицa, RS Бoгoрoдицa; ◄ [<SS Bogorodica, sn~ Bogo+rodica, tj~ ona kotoraja Bogoч(e)lovieka rodila; pl~ GR Theotokos].

PIESN´ BOGORODICE

Bogorodice Dievo, raduj sę, blagodatnaja Marie, Gospod´ s tobojŭ, blagoslov(li)ena ty v жenax i blagoslov(li)en plod чrieva tvojego, jako Spasa rodila jesi duш naшix.

 

 

 

O o

 

ORĔL: im~ m~; velikaja xyч’naja ptica grablienia, podobný sokolu i jastrebu, mnogoobrazný, np~ sin´í, zlatný i lysý ili Sievero-Amerikanskí orĕl, raspon kril ok~ 2 mr~, rok жivota ok~ 20 lt~, шiroko rasprostriený okrŭg svieta, ot stariny znamenie/simbol mnogýx stranIndonesia, staroe Rimskoe Carstvo, Rusia, Nigeria, USA, idr~; ► BG орел, MK орел, SR орао, BS orao, HR orao, dl~ oral, SN orel, SK orоl, ЧS orel, LS worjoł-jerjeł, PL orzeł, UK орел, BR арол, RS орел; ◄ [<SS orĕl`; sr~: LV erẽlis, LA ērglis, PR st~ arelie, SV örn, nk~ aquila <LT].

SIEVERO-AMERIKANSKÍ ORĔL

Xvala dav´cu: http://deskpicture.com/

 

 

T t

 

TVORITI: gl~; dielati, rabotati, чiniti; ► BG 1lj~ творя, MK 3lj~ твори, SR творити, BS tvoriti, HR tvoriti, SN tvoriti, SK tvoriť, ЧS tvořiti, LS tworić-twóriś, PL tworzyć, UK творити, BR тварыць, RS творить; ◄ [<SS tvoriti].

 

 

 

Z z

 

ZVŬK: im~ m~; шum, glas kotorý uxo moжet чu(vstvova)ti, uslyшati; ► BG звук, MK звук, SR звук, BS zvuk, HR zvuk, SN zvok, SK zvuk, ЧS zvuk, LS zwuk-zuk, PL dźwięk, UK звук, BR гук, RS звук; ◄ [<SS zvŭk`/zvęk`; sr~: AL zë; LT sonus, itp~ > FR EN idr~; ST gl~ 3lj~ ≈svanati; Ò ČSP59].

▲NA V´RX ◄◄DO UKAZATEL´A

 


Zvŭk

<probnopis>

 

STAROE PIESNOPIENIE [SS]

http://monasterechevetogne.com

http://liturgy.ru/zvuk

 

БЪЛГАРСКИ [BG]

http://www.bnr.bg

 

МАКЕДОНСКИ [MK]

http://mrt.com.mk/

 

СРПСКИ [SR]

http://www.rts.co.yu

 

BOSANSKI [BS]

http://bhrt.ba

 

HRVATSKI [HR]

http://www.hrt.hr

 

SLOVENSKI [SN]

http://www.rtvs.si

 

SLOVENSKÝ [SK]

http://www.rozhlas.sk

 

ČESKÝ [ЧS]

http://rozhlas.cz

 

SERBSKI [LS]

http://www.mdr.de/serbski-program
http://www.rbb-online.de/_/radio/sorbisches_programm

 

POLSKI [PL]

http://polskieradio.pl

 

УКРАЇНСЬКИЙ [UK]

http://nrcu.gov.ua

 

БЕЛАРУСКІ [BR]

http://tvr.by/bel

 

РУССКИЙ [RS]

http://ruvr.ru

▲NA V´RX ◄◄DO UKAZATEL´A

 


SŎVĘZi

<probnopis>

 

http://www.phil.muni.cz/wusl

http://slavxrist.org

http://www.utoronto.ca/slavic

 

[SS]        http://slav-biblia.narod.ru  http://cu.wikipedia.org   http://slavdict.narod.ru/

 

[BG]      http://pravoslavieto.com/bible   http://bg.wikipedia.org   http://bgtree.net/dictionary

 

[MK]    

 

[SR]      

 

[BS]      

 

[HR]      http://hbk.hr/biblija    http://hr.wikipedia.or   http://hjp.srce.hr

 

[SN]       http://biblija.net/biblija.cgi?l=sl http://sl.wikipedia.org http://bos.zrc-sazu.si/sskj.html

 

[SK]       http://svatepismo.sk   http://sk.wikipedia.org   http://www.slex.sk

 

[ЧS]       http://bible.cz http://cz.wikipedia.org http://www.sweb.cz/corpus/slovnik.htm

 

[LS]      

 

[PL]       http://www.biblia.pl   http://pl.wikipedia.org   http://sjp.pwn.pl

 

[UK]      http://zaboyki.narod.ru/duh/sp/spzmist.htm http://uk.wikipedia.org http://izbornyk.org.ua/ http://slovnyk.net   

 

[BR]     

 

[RS]       http://www.mospat.ru/calendar/bibliya1  http://ru.wikipedia.org  http://vidahl.agava.ru   Vasmerov slovar’: RS SL 

▲NA V´RX ◄◄DO UKAZATEL´A

 


UNIVERSAL SLAVIC DICTIONARY

A SUMMARY / RESUME

<draft>

1

•With the support of the Toronto-area Slavic Christian Society, inspired in part by the Canadian Charter of Rights and Freedoms, and with the cooperation of Slavists from the University of Toronto and Masaryk University in Brno, on the basis of the Czech and Russian Academies of Science dictionary, Старославянский словарь, and other all-Slavic dictionaries, there now appears on the Internet, on a non-profit basis, the Universal Slavic Dictionary [USS] – tiny in size but encyclopedic in scope.

•USS is primarily a practical dictionary, though it contains some original academic elements, e.g., (1) minimal etymological speculation and (2) in view of the fact that historically in Europe, settlement and civilization spread mainly from south and east to north and west, skepticism of the prevalent depreciation of Slavic linguistic antiquities – see, http://m-w.com, e.g., be-byti, beat-biti, brow-brov´, drub-drobit´, goose-gus´, raze-riezati, stack-stog, and many others.

•The USS emblem is the Glagolitic letter “S” similar to a tree silhouette, and its motto is “Ot glagolania do googlenia”.

•USS contents: Authorship, Donations and Donors, Preface, Abbreviations, Alphabets and Sounds, Illustrated Vocabulary and Tables, Bibliography, Audio, News, Links, Search, Submissions, and a summary in English and French.

•USS also contains (will contain) proverbs, biographical names including personal and mythological names as well as geographical names – each in a sentence.

•USS uses transcription modeled on the Slovenian linguist, F. Metelko, i.e., retaining Glagolitic-Cyrillic letters where the Latin alphabet does not have the required uniform letters: Ж, Ч, Ш – examples of confusing versions of Latin-European letter Ш: Š, SZ, Ş, CH, SCE, SCI, SCH, SH, SJ, XP; the letter X is also retained.

•A dictionary entry has 5 parts: (1) entry word (2) its grammatical definition (3) the meaning of the entry word (4) all modern literary languages including some dialects (5) historical-etymological information, including non-Slavic cognates, with bibliographic references, and in some cases illustrations/tables. An underlined letter indicates capital letter. The symbol “” indicates an unfinished entry. Some examples of a dictionary entry follow.

BOGORODICA: im~ ж~; Maria, mati Iisusa Xrista, Boga i чlovieka; ► BG Бoгoрoдицa, MK Бoгoрoдицa, SR Бoгoрoдицa, BS Bogorodica, HR Bogorodica, SN Bogorodica, SK Bohorodička, ЧS Bohorodička, LS Boharodźićelka - Boža Maś, PL Bogarodzica/Bogurodzica, UK Бoгoрoдиця, BR Багарoдзицa, RS Бoгoрoдицa; ◄ [<SS Bogorodica, sn~ Bogo+rodica, tj~ ona kotoraja Bogoч(e)lovieka rodila; pl~ GR Theotokos].

PIESN´ BOGORODICE

Bogorodice Dievo, raduj sę, blagodatnaja Marie, Gospod´ s tobojŭ, blagoslov(li)ena ty v жenax i blagoslov(li)en plod чrieva tvojego, jako Spasa rodila jesi duш naшix.

TVORITI: gl~; dielati, rabotati, чiniti; ► BG 1lj~ творя, MK 3lj~ твори, SR творити, BS tvoriti, HR tvoriti, SN tvoriti, SK tvoriť, ЧS tvořiti, LS tworić-twóriś, PL tworzyć, UK творити, BR тварыць, RS творить; ◄ [<SS tvoriti].

•There are (will be) 3 ways of using this Dictionary: (1) by selecting an entire entry including the SS/etymology, (2) by selecting any combination of 2 modern languages, including a modern language-SS/etymology and (3) by browsing through individual alphabetical scrolls.

•In the growth of vocabulary, basic words have priority regardless of their position in the alphabet, e.g., teach, day, Poland, will, yes, Sarajevo, Merry Christmas, Crimea, nothing, Stanislaw, love, Constantine, our, Zambia, Elbrus, eye, Lincoln, Ziolkowski, Amazon, grass, faith, Asia, sheep, Boris, to, Morava, air, money, Skopje, factory, Minsk, jihad, I, bridge, Praha, mother, Trnava, foot, wheat, Kyev, think, Tesla, bread, Triglav (2), brother, Zagreb, Mendel, breathe, Sputnik, law, Olympiad.

•The smallest contribution is an entry word (about 40 words), an illustration or a table.

•It is hoped that Slavic linguists, students and others will contribute their “bits and pieces”, a la Wikipedia, to the development of this Dictionary, modeled on http://dicts.info/ud.php and http://www.doe.utoronto.ca, and that individuals, groups, foundations and government agencies will support it financially, thus making it freely available and easily accessible to students, institutions, tourists, business people and all interested, for many years to come.

•Finally, USS could eventually be published in book format 30 x 22.5 centimeters, a size which is shelf-friendly and allows maximal use and minimal onerousness of one volume – as well as a pocket edition both paper and electronic.

 

2

•Slavic speech was first written down into a book, around the year 863 by Saints Cyril and Methodius, brother-missionaries from Macedonia to Moravia, today Slovak and Czech Republics, who with their religious and to a lesser extent secular writings and translations, codified the first Slavic liturgical and literary language – the old Slavonic [SS].

•Before the 9th century, the Slavs used non-alphabetic writing and had no books in Slavic – alphabetic writing appeared in the world around the 15th century B.C.

•Cyril and Methodius first translated from Greek into Slavic the words from the gospel of John: “In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God…and the Word was made flesh and dwelt among us” – fittingly enough, as the written word is a kind of incarnation of the spoken one.

•Old Slavonic was written in the Glagolitic and Cyrillic alphabets.

•Old Slavonic grammar was comparable to modern Slavic grammars – 9 parts of speech (no article as in Latin), in nouns 7 cases and also the dual, verbs with infinitive and also the supine, syntax inclined to dative, etc.

•Old Slavonic was not rich in vocabulary, but according to an English admirer “it was as subtle and flexible as Greek, as vigorous and terse as Latin, and as clear and precise as either of them” – John Lawrence, A History of Russia.

•After about the 14th century, under the influence of centrifugal geographic, political and religious forces, various dialects and versions/redactions (4) of Old Slavonic gradually developed into several modern literary languages.

•It is now generally agreed that there are 13(14) Slavic literary languages, written in modified, evolved forms of Cyrillic and Latin alphabets, here listed in geographic sequence by kinship: Bulgarian [BG], Macedonian [MK], Serbian [SR], Bosnian [BS], Croatian [HR], Slovenian [SN], Slovak [SK], Czech [ЧS], Lusatian-Serb (2 versions a la Norwegian) [LS], Polish [PL], Ukrainian [UK], Belorussian [BR], and Russian [RS] – all still with their dialects, some of which aspire to the status of a language.

•Old Slavonic, now usually called Church Slavonic [CS] or Old Church Slavonic, continues to be used in Church services especially by the Russian Orthodox Church.

•The Glagolitic alphabet is now dead; despite having similar letters B, D, N, U, X, Z, and identical A, K, M, O, T, (E, I, J), the Cyrillic and Latin alphabets represent the great visible division of Slavic writing.

•Transitional dialects among the literary languages as well as great similarities of Slavic suffixes and hardly-written vulgar words are little known indications of organic unity of Slavic speech.

•Old Church Slavonic and the Slavic literary languages are today used in Slavic countries in Eurasia, in the Arctic, the Antarctica, Australia, USA and Canada – especially by the Poles and Ukrainians, and elsewhere.

•In all there are about 300 million Slavs, half of them speaking Russian, which is also the most widely spoken language on the European continent, one of the 6 official languages of the UN and the first language of the Space Age.

•By way of comparison, the most widespread language in the world is Chinese, numbering about 1,300 million – ca. 1,200 million ethnic Chinese. English is spoken by about 400 million – ca. 110 million ethnically English, and French by about 110 million – ca. 80 million ethnically French.

 

3

•This section describes in about 500 words, the development and characteristics of Old Church Slavonic and of the 13(14) modern literary languages.○

 

THE EDITORS, Brno-Toronto, 2007

▲NA V´RX ◄◄DO UKAZATEL´A